Сучасна наукова картина світу - це всього лишеодна з можливих, які можуть бути присутніми в людській свідомості і визначати його. Співіснуючи з усіма іншими картинами - теологічної, міфологічної, філософської, вона в чомусь схожа з ними, містить в собі загальне, властиве іншим картинам, але і включає ряд принципових особливостей свого прояву і впливу на свідомість і світогляд людини.
В основі сучасної наукової парадигми світу лежитьприродно наукова картина світу, яка містить в собі основні уявлення людей про простір, час, природу, людину і його місці в цьому всьому. Власне всі ці проблеми присутні і в інших картинах світу, тому найважливішим представляється наша здатність виділити цю саму «науковість», щоб правильно ідентифікувати свої пізнавальні мотиви і інтереси.
Проблема тільки спочатку, здається, доситьпростий, тому що всі ми ще зі шкільної лави ознайомлені з основними положеннями, які містить сучасна модель світу. Однак до сих пір філософія і методологія науки не змогли дати однозначної й остаточної відповіді на питання, що ж є наукою, а що ні.
Одні філософи, представники позитивістської інеопозитивистской шкіл, стверджували, що сучасна наукова картина світу відділяється від ненаукової якимось маркірують знаком. Такими знаками послідовно виступали принципи верифікації та фальсифікації факту.
Інші філософські школи (софісти, схоласти)основна відмінність знаходили в методі мислення, треті - в використання чи невикористання математичних методів дослідження. Але який би спосіб диференціації не застосовувався б, врешті-решт, ставало очевидним, що вони не дають чіткої відповіді. Наприклад, всім відомо, що у позанаукових сферах цілком доречно використовуються методи наукового аналізу та інтерпретації фактів і навпаки, багато наукових явища досі не знаходять ні доказів ні спростувань, досягнутих за допомогою наукової методології. Таким чином, стало очевидним, що ознаками науки є деяка цілісність, система властивостей, присутніх в тих чи інших поєднаннях і пропорціях і в інших сферах, що лежать далеко від будь-якої галузі наукового знання.
Наука, як цілісна система знань і уявленьпро найбільш загальних ознаках, властивостях і закономірностях світобудови, сформувалася як результат класифікації та узагальнення деяких природничо понять. Класична наукова картина світу склалася на основі міждисциплінарних концепцій, які намагалися дати відповіді на сутнісні питання про світ. Переважна більшість цих концепцій включало уявлення про субстанцію (матерії) і формах її руху і розвитку, про простір і час, про причинності, закономірності та взаємодіях, уявлення про Космос.
В результаті синтезу окремих, «галузевих»картин світу - гео- і геліоцентрістской, електричної і механістичної, атомної та космологічної, еволюційним шляхом оформилася сучасна наукова картина світу. Вона ґрунтується на досягненнях сучасного природознавства і має ряд ознак, що відрізняють її від панували раніше. У числі основних таких ознак можна назвати системність, здатність до самоорганізації і самовідтворення, глобальний еволюціонізм і історичність. Ці ознаки одночасно виступають і в якості принципів побудови моделі наукової картини, тому що вони відображають фундаментальні закономірності буття природи.
Ці сутнісні характеристики сучасного розуміння світоустрою в основних своїх рисах відповідають досягнутому на даний момент рівню наукових знань.
