Японська мова – це цікава та складнапоєднання ієрогліфів, дивних правил, незрозумілих прислівників і недоречних приставок. Але варто лише почати розбирати його основи, як зрозуміло, що одне без іншого нікуди. І доводиться вчити все по порядку, приділяючи увагу навіть найменшим дрібницям. У японській мові більшість оповідальних пропозицій закінчуються приставкою "десу". Що означає це слово і навіщо його вживають так часто? Спробуємо розібратися.
дієслово
Отже, що означає «десу» японською?У дослівному перекладі це слово означає «бути». Цілком резонно, може виникнути питання: чому слово «десу» фігурує практично у всіх реченнях? Річ у тім, що у японській мові дієслова немає форм і числа. Більшість із них поміщаються в кінець речення та перекладаються єдиним словом «десу» – «бути».
Для того, щоб було зрозуміло, наведемо невеликий приклад.
あれわ 新幹線です。(Are wa shinkansen desu) – Якщо перекладати цю фразу дослівно, то вийде щось на кшталт: «Тобто поїзд». У розмовній японській мові це сприйматиметься як: «Це поїзд».
По суті, "десу" нічого не означає.Ця приставка надає дієсловам нейтрально-ввічливого відтінку. А оскільки в менталітеті японців ввічливість вважається головною ланкою, такий стиль промови найчастіше зустрічається в повсякденному житті.
питання
Що означає "десу", тепер трохи зрозуміло.Однак це дієслово є ще кілька варіантів вживання. Ті, хто вчить японську, і ті, хто тільки-но почав освоювати ази, можуть помітити, що після «десу» часто стоять частки. Ці частки називаються «гобі» і у реченні вони відповідають за емоційне тло.
Одна з найпопулярніших частинок "ка". Якщо вона стоїть після «десу», то пропозиція є запитальною. Для наочності наведемо кілька прикладів:
- 그게 신칸센입니까? (Are wa shinkansen desu ka?) – У першому прикладі ця фраза мала ствердний характер, але після додавання частки «ка» перетворилася на запитання: «Це поїзд?».
- 누구입니까? (Donata desu ka?)) – Ще один приклад у дослівному перекладі прозвучить як: «Хто є?». Цей запитальний займенник, який використовується, коли мова заходить про людину, сприймається як питання: «Хто це такий?». Подібний вислів частіше використовують у ввічливій, офіційній розмові. Для менш офіційних випадків заведено говорити: «Часто? (Dare desu ka?). Суть питання залишається тією ж, змінюється лише ступінь ввічливості.
Таким чином, «десу» (що означає «бути») можефігурувати не тільки у оповідальній, а й запитальній пропозиціях. Але є ще дві частинки «гобі», які можна зустріти у тандемі з «Десу».
«Йо» та «не»
Вивчаючи матеріали з японської для початківців, можна часто зустріти поєднання «десу нэ». Найчастіше воно з'являється у таких фразах, як:
- 와, 다다미의 방이군요.(Wa, tatami no heya desu ne.) – У перекладі пропозиція звучить досить просто: «Це кімната з татами». Але варто звернути увагу на приставку «ва» на початку пропозиції, що означає захоплення або захоплення від побаченого. У свою чергу, поєднання «десу не» - означає, що людина, яка захоплюється кімнатою з татами, не впевнена, що співрозмовник поділяє його емоції.
Вирази подібного роду часто зустрічаються прирозмові японців з приїжджими. Приїжджим все в Японії видається новинкою, а для корінних мешканців – це звичайна повсякденність. Це також працює і в протилежний бік: якщо японець приїжджає в чужу країну та розмовляє з кимось рідною мовою, часто можна зустріти поєднання «десу не».
Ще одна частка, яку можна зустріти після«Десу» (що означає «бути»), читається як «йо». Відповідно виходить «десу йо». Цей тандем використовується у розмові, коли співрозмовник хоче поділитися новою інформацією про щось. Якщо порівняти з російською мовою, то поєднання «десу йо» вживається на кшталт слова «до речі». Тобто використовується у тому, щоб сказати інформацію, яку знає промовець, але знає співрозмовник. Наприклад, той, хто говорить, може сказати, що цей ресторан затишний і там смачно готують. І якщо співрозмовник уперше чує про цей заклад, наприкінці пропозиції обов'язково потрібно поставити словосполучення «Десу йо».
І не «десу» це зовсім
Тим, хто вчить японську, слід знати, що «десу»(що означає "бути") ніколи не вимовляється повністю. Внаслідок редукції голосних на виході вийде слово "дес". Тобто при написанні слово так і складатиметься з двох складів «де» (у) і «су»(す), але читатиметься як «дес».
Через те, що люди, які популяризують східну культуру, не завжди мають достатній багаж знань, багато інтернет-користувачів помиляються щодо правильної вимови.
Бути чи не бути
Отже, на цьому етапі вже засвоєно «десу», що це означає «бути». Але що робити, коли треба не бути. «Бути чи не бути» - слова Шекспіра підходять до розгляду цього питання дуже до речі.
Слово «деса» має негативну форму «де ва арімасен», що в дослівному перекладі означає «не є». Наприклад:
- 야마다씨는 학생이 아닙니다.(Yamada-san wa gakusei de waarimasen.) – При повному дослівному перекладі вийде: «Ямада-сан є студентом не є». Тобто, слухач отримує інформацію про те, що Ямада-сан не є студентом університету.
Слово "десу" має особливу популярність.Його можна зустріти в оригінальному анімі чи манзі, почути в озвученні дабберів чи запам'ятати після перегляду деяких відеороликів. Але якого б значення не надавали слову «десу» - це не більше, ніж частка мови. Своєрідний аналог точки наприкінці пропозиції. І лише завдяки цьому аналогу можна набагато легше досягти розуміння у розмові, адже «десу» може «бути» чи «не бути», питати, виражати емоції та надавати додаткову інформацію.
