Не так давно передові країни (Європа,Сполучені Штати Америки, Канада) увійшли в епоху постіндустріалізму. Найціннішим з ресурсів стала інформація. Поступово знання починають превалювати за своєю цінністю над капіталом і в решті світу. Цей процес помітний буквально в кожній області. Продати верстат можна за кілька тисяч доларів, а ноу-хау - за мільярд. Розвинені країни вже давно переносять всі матеріальні активи за кордон, залишаючи у себе лише науково-дослідні центри, університети та лабораторії. Це говорить про те, що інформаційна діяльність людини стала вище цінуватися, і люди готові в неї інвестувати.
Чому бакалаврам елітних вузів, які отрималиякісну освіту, обіцяють доларові зарплати з чотирма нулями, а випускник російського професійного коледжу чи дотягне до сорока тисяч рублів на місяць? Це пояснюється просто: роботодавцем в кожному випадку по-різному була оцінена інформаційна діяльність цих двох місць навчання. Саме якість і доступність знань є визначальними факторами в сучасній освіті.
Інформаційна діяльність людини - поняттядосить велике: воно включається в себе процеси передачі, отримання, зберігання, акумулювання і перетворення знань і даних. Це складний багатостадійний упорядкований процес. Але, не дивлячись на різні види інформаційної діяльності людини, в глобальному сенсі вона зводиться до одного - прогрес за рахунок використання накопичених знань.
Гострою проблемою стояла збереження інформації. Рукописи і клинописні екземпляри не відрізнялися довговічністю. Вони часто бували безповоротно втрачені під час великих переїздів, воєн, революцій або зміни правлячих династій. Через таких збоїв у передачі накопичених знань поколінням і сповільнювався розвиток нації. Про важливість передачі досвіду і умінь замислювалися ще кілька століть тому. Професійна інформаційна діяльність людини тоді була покладена на плечі жерців, літописців, оракулів і друїдів. Однак вона не відрізнялася ефективністю: джерел було вкрай мало, а до відбитим в них даними мали доступ лише обрані.
Згодом методики змінювалися, ставали більш зручними: створювалися приватні бібліотеки, архіви з різними видами систематизації. З'явилися професії бібліотекаря і архіваріуса.
Йшли роки, і обсяги макулатури неухильно росли,каталогізувати ставало все складніше і складніше, штат співробітників розширювався. Трохи статистики: до початку дев'ятнадцятого століття середній обсяг знань людини подвоювався раз в п'ятдесят років; вже з його середини для цього стало вистачати п'яти. В даний час цей термін ще скоротився. У такому вигляді інформаційне рух проіснувало до масової комп'ютеризації. Піонером стала ЕОМ «ЕНІАК» в 1946 році з США. В СРСР ера комп'ютеризації прийшла в 1951-му стараннями академіка Лебедєва.
