Виховне завдання ставиться у кожномуосвітній установі. Навіть у дитячому садку. Адже виховання – це комплексний процес, у якому акцентується на передачі знань, способів мислення, різних норм від старшого покоління до молодшого. Процес має різне значення. Але в результаті кожна дитина в міру свого зростання має отримувати певні вміння, моральні цінності, моральні настанови, які дозволять у майбутньому орієнтуватися у житті.
З погляду педагогіки
Сучасна виховна система впедагогічному сенсі акцентує увагу на спеціально організованому та цілеспрямованому впливі на колектив з боку вчителів. Вона потрібна у тому, щоб формувалися задані якості і досягалися конкретні завдання. Звісно, виховання як процес викликає різні суперечки. Хтось вважає, що не варто надмірно повчати дітей, оскільки на них все одно впливатиме довкілля. Інші, навпаки, вважають, що без виховання людина навряд чи стане особистістю, шановним членом суспільства. І це правильно. Основне виховне завдання будь-якого освітнього процесу – виявити схильності та обдарування людини та розвинути їх відповідно до її індивідуальних особливостей.
Потрібно сказати, що розвивати певніякості потрібно обов'язково відповідно до задатків, закладених природою. Відповідно, освітня мета та виховне завдання мають підбиратися так, щоб вони відповідали рівню розвитку дитини. І стосувалися б зони його найближчого розвитку. Хороше виховання має йти попереду розвитку.
Розумове виховання
Виховний процес – це цілий комплексзаходів, вкладених у гармонійний розвиток конкретної людини. Ним займаються передусім батьки. Але й такі інститути, як дитячі садки та школи, також відіграють важливу роль у досягненні єдиної мети. Виховання буває різної спрямованості. Кожну з них ми розглянемо окремо. Наприклад, під розумовим вихованням розуміється розвиток особистості, яка розкривається у навчальному процесі з моральної, емоційної та фізичної точки зору. Є дуже важливою у розвиток особистісних якостей. Навчально-виховні завдання у межах розумового напрями спрямовані те що, щоб діти виконували якісь завдання:
- засвоювали певний обсяг наукових знань;
- вчилися формувати власну думку та світогляд;
- розвивали розумові сили, здібності, пізнавальні інтереси;
- усвідомлювали потребу у постійному поповненні своїх знань.
Усі ці цілі ставлять собі середнізагальноосвітні школи. Акцентується увага, що саме розумове виховання – це перший крок на шляху до оволодіння всією системою знань основних наук.
Фізичне виховання
Воно не менш важливе.Сучасна виховна система приділяє пильну увагу фізичному аспекту розвитку. Основні завдання у цьому випадку дещо інші. Але без них неможливо уявити будь-яку освітню систему. Фізичне виховання передбачає акцент уваги на зміцненні здоров'я та правильному розвитку дитини, підвищенні її працездатності, розвитку природних рухових якостей.
Мета цього корисного та потрібного процесу –оптимізувати фізичний розвиток людини А також удосконалювати його якості, причому так, щоб вони були гармонійними з духовними та моральними характеристиками особистості. Виховна робота в ДНЗ чи школах спрямована у тому числі і на те, щоб формувати життєво важливі рухові вміння та навички, сприяти набуттю базових знань науково-практичного характеру.
Трудове виховання
Воно починає формуватися ще з дитинства – усім'ї, школі і передбачає прищеплення дитині елементарних знань про трудові обов'язки. Будь-яка діяльність - це важливий засіб розвитку психіки, моральних якостей особистості. Тому для школярів він має бути природною потребою. Ставляться певні виховні цілі ще у загальноосвітній школі:
- формувати в дітей віком позитивне ставлення до праці, що представляється як найвища цінність у житті;
- розвивати пізнавальний інтерес до знань, потреб у творчій праці;
- виховувати високі моральні якості, працьовитість, обов'язок та відповідальність;
- озброювати учнів різними трудовими вміннями та навичками.
Тобто трудове виховання стосується тих аспектів виховного процесу, які передбачають звернення уваги діяльність.
моральне виховання
Виховні цілі цього процесу спрямовані наформування моральних понять, почуттів та переконань, які відповідають встановленим нормам у суспільстві. Під ними маються на увазі загальнолюдські цінності. Вони відповідають нормам моралі, були вироблені людьми під час природного історичного поступу суспільства. Педагоги свідчать, що моральне виховання – це цілеспрямоване формування моральної подоби дитини, її звичок у поведінці, спілкуванні, мисленні. Відповідно, завдання цього процесу спрямовано формування щирих почуттів, морального образу, власної позиції, але обов'язково у межах існуючих моральних цінностей. Така людина у майбутньому обов'язково стане гідним громадянином своєї країни.
патріотичне виховання
На окрему увагу заслуговує такий аспектвиховання як патріотичні почуття. Дитина має з дитинства шанобливо ставитися до своєї Батьківщини, її природи, дарів, культурних цінностей. І в садах, і в школах активно проводяться різноманітні військово-патріотичні заходи, які допомагають малечі усвідомити моральну цінність причетності до своєї землі. У межах готуються умови до створення системи цивільно-патріотичного виховання. Що це таке?
Багатьма педагогами зазначається, щоцивільно-патріотичне виховання – це пріоритетне спрямоване сучасної освітньої системи. Завдання цього процесу – формування людини, яка здатна здійснювати соціально виправдані вчинки. Він повинен вміти співвідносити себе з сформованою системою суспільних відносин і бачити своє місце в ній, плідно контактувати з іншими людьми.
Військово-патріотичні цілі виховання спрямовані на те, щоб дитина зростала гідним громадянином, патріотом країни, який поважає її закони. А для досягнення цієї мети виконується ціла низка завдань:
- Проводиться науково-обґрунтована управлінська та організаторська діяльність. Вона спрямовано створення оптимальних умов для цивільно-патріотичного виховання школярів.
- У свідомості та почуттях учнів затверджуються уявлення про загальнолюдські цінності, погляди, переконання.
- Створюється ефективна система виховання. Завдяки їй забезпечуються оптимальні умови для розвитку в дітей віком основних громадянських якостей.
Особливості сучасних принципів виховання
Як виховати виховану дитину?Цим питанням задаються усі батьки. Слід зазначити, що в кожного свої уявлення про цей процес, його особливості та принципи. Але все ж таки є вихідні положення, на основі яких і формується сучасна освітня методика. Система виховання сьогодні ґрунтується на кількох принципах:
- Суспільної спрямованості процесу.
- Виховання має бути тісно пов'язане з життям та працею.
- Воно має ґрунтуватися на гуманізму.
- Особистісний підхід у процесі відіграє важливу роль.
- Усі дії мають бути єдиними.
Виховне завдання у цьому випадку продумуєтьсятаким чином, щоб враховувалися потреби суспільства, що змінюються, у поєднанні з існуючими філософськими і психолого-педагогічними концепціями. Про них поговоримо докладніше.
Які концепції?
В основі сучасної педагогічної практикилежать дві концепції виховання – прагматична та гуманістична. Перша була затверджена у США ще у XX столітті і зберігається досі. Її девіз – виховання заради виживання. Тобто завдання школи – виростити насамперед ефективного працівника та відповідального громадянина. Більше прихильників у гуманістичної концепції. Відповідно до неї, потрібно допомагати особистість реалізовувати всі закладені в ній здібності та таланти. Але існують більш сучасні та актуальні концепції виховання:
- Орієнтація на колективізм. Головне у цій концепції – ідеї спільної, групової творчості та навчання, коли виховання, як процес, передбачає управління розвитком особистості колективі.
- Соціальні концепції.Воно дуже цікава та пізнавальна. У цьому випадку під вихованням розуміється соціальний процес, який формується на основі певних впливів на діяльність та поведінку людини. Його завдання – створити ефективне середовище для зростання та розвитку конкретного індивіда.
- Особистісно-орієнтована культурологічнаконцепції. Відповідно до неї, в основі картина світу лежить насамперед людина. А виховання має вестися відповідно до культурних та національних засад. Особистість за цією концепцією – це, перш за все, людина культурних та моральних принципів.
- Самоорганізація виховання. Відповідно до цієї концепції, під процесом розуміється саме творче вирішення життєвих проблем. Тобто людина сама вибирає, як їх можна вирішити.
У чому суть?
Виховний процес - це ціла система, вякої відіграють роль різні чинники. І він лежить в основі сучасної педагогічної діяльності в освітніх закладах. Але не обмежується ним. Адже виховний процес передбачає врахування всіх чинників довкілля, які можуть вплинути на людини під час її становлення.
Цілі та завдання виховної роботи спрямовані нате, щоб вирішувати основні протиріччя між різними напрямками учня. Причому робити це так, щоб його особистість формувалася гармонійно та цілісно. А учасники процесу мають зробити все можливе, щоб упорядкувати всілякі впливи на дитину. Саме виховання – це ціле поєднання методик і методів, які впливають особистість.
Головне – цілеспрямованість дій
Відзначимо відразу, що виховна робота завждиведеться комплексно. Тобто вплив виявляється не лише безпосередньо на дитину. Важливіше оцінити навколишнє середовище, чим і повинні займатися педагоги в рамках навчального процесу. Як наслідок, ставляться такі освітньо-виховні завдання:
- визначення індивідуальних особливостей малюка, його розвитку, оточення, інтересів;
- програмування виховних впливів;
- розробка та реалізація методів та форм, спрямованих на індивідуальну роботу з дитиною;
- оцінка ступеня ефективності наданого виховного впливу.
У рамках зв'язку неповнолітнього з навколишнімсередовищем формується сприятлива емоційна атмосфера. Діти входять у різні види діяльності. Ще одна група цілей спрямовано те, щоб скоригувати вплив різних суб'єктів соціальних відносин дитини. У рамках цього процесу може бути надано соціальну допомогу сім'ї. Малюк активно залучається до діалогу з педагогічним колективом. І тут планування виховної роботи будується в такий спосіб, щоб у першому місці була організаторська діяльність.
структура
Виховний процес складається з кількох компонентів – цільового, змістовного, операційно-діяльнісного та аналітико-результативного. Поговоримо про них докладніше:
- Цільовий компонент – це визначення цілей виховного процесу. А вони ставляться після того, як обов'язково враховані потреби та інтереси дитини, тенденції суспільного розвитку.
- Змістовий компонент – це фундаментальнінапрями, з урахуванням яких опрацьовується весь процес. Його зміст акцентує увагу на формуванні якостей, які для конкретної людини є головними з погляду її взаємовідносин із навколишнім світом.
- Операційно-діяльнісний компонент -педагогічні засоби, які вчитель реалізує у своїй роботі з метою виховної роботи. У цьому аспекті навчання є активною взаємодією суб'єктів процесу з об'єктами.
- Аналітико-результативний компонент передбачає оцінку ефективності процесу виховання.
Закономірності виховання
Як виховати виховану дитину?Щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти, як будується процес, що зробити, щоб воно справді було ефективним. Сутність виховання зрозуміла, якщо вивчити його закономірності, тобто зовнішні та внутрішні зв'язки, що впливають на успіх досягнення поставлених педагогічних цілей. Щоб зробити малюка по-справжньому вихованим, і батькам, і педагогам варто пам'ятати про деякі закономірності процесу:
- Особисті інтереси дитини обов'язково мають бути у гармонії з громадськими. Важливими є й завдання педагогічного процесу. Головне, щоб малюк був активним, а для цього у нього має бути мотивація.
- Освіта та виховання впливають на загальну культуру людини у поєднанні. Тобто ми розвиваємось, якщо отримуємо знання, розширюємо свій кругозір та сферу своєї діяльності.
- Виховні впливи на дитину мають бути цілісними. Вони можуть суперечити педагогічним вимогам.
Таким чином, виховний процес – цецілісне поняття, що дозволяє формувати цілісність та гармонійність у людині. Але не слід забувати про те, що дитина – головна цінність у системі людських відносин. У цьому тут основний нормою є гуманність. А щоб виховання було успішним, важливо, щоб дитина залучалася до тієї чи іншої діяльності добровільно, довіряла педагогам та батькам. І розумів, що у будь-якому випадку він захищений, а його інтереси – враховані. Величезний вплив також має любов батьків, повага малюка, вміння його слухати та розуміти.
