Якщо говорити про те, як формується міграційнаполітика Росії, треба враховувати ряд важливих обставин, які безпосередньо пов'язані з процесом пересування великих мас людей. Серед них є біженці, вимушені переселенці та трудові мігранти. Про те, як керувати процесами пересування цих потоків, міркують дуже багато людей. Починаючи з великих політиків і до обивателів, які спостерігають за життям з вікна своєї квартири, всі намагаються знайти рецепт чи принцип створення ефективного механізму управління. Актуальність цієї проблеми очевидна практично для кожного дієздатного громадянина.
Великі політичні діячі, як їм і належить,стурбовані долею країни загалом. Наша країна має кордони із вісімнадцятьма державами. Тільки для того, щоб охороняти рубежі на всьому їхньому протязі, потрібна велика і організована сила. А трудових ресурсів і так не вистачає для забезпечення сталого економічного зростання. Міграційна політика Росії у чинному вигляді дратує і певну частину пересічних громадян. Особливо тих, хто не має постійної роботи та, як наслідок, гідного рівня доходів. Вони вважають, що приїжджі з-за кордону забирають у них робочі місця. У цьому контексті слід зазначити, що міграція з Росії теж має місце.
Якщо якість мігрантів із країн колишньогоРадянського Союзу залишає бажати кращого, то з Росії до цивілізованих країн прагнуть виїхати кваліфіковані фахівці. Вони мають, навіть за європейськими мірками, непогану освіту та професійні навички. Здебільшого добре володіють іноземними мовами. Значна частина з них успішно адаптується в нових умовах і знаходить собі гідні робочі місця. При цьому міграційна політика Росії ніяк не реагує на такі процеси. Звичайно, жалі та нарікання з приводу «відпливу мозку» звучать дуже часто, але в практичній площині нічого не змінюється.
У той час як за прогнозами експертів тааналітиків негативні процеси всередині країни наростатимуть. Найближчі 15 років може стати критичним для подальшого розвитку країни. Число осіб пенсійного віку неухильно зростатиме. Дієздатна частина населення старіє, а для її заміщення новонароджених просто не вистачає. Низька народжуваність і мінімальна тривалість життя надають свій негативний впливом геть загальну обстановку країни. І навіть міграція до Росії великої кількості людей із суміжних держав незабаром не зможе допомогти впоратися з дефіцитом робочих рук. Усі ці факти свідчать про те, що механізм в'їзду та виїзду з країни потрібно міняти.
За даними статистики, понад чотири мільйониросіян проживають біля держав Центральної Азії. Усі вони – колишні громадяни Радянського Союзу, які за певних умов можуть переїхати на територію Російської Федерації. Опитування, що проводяться із завидною регулярністю, переконливо це доводять. Залишається виконати лише одну умову – треба зробити так, щоб міграційна політика Росії була більш гнучкою та людяною. І відкладати у довгу скриньку це перетворення не варто.
