Сучасні світові стандарти наданнямедичної допомоги в високорозвинених державах знаходяться на досить високому рівні, де сучасна медицина за допомогою новітніх технологій вже може рятувати людей в самих різних ситуаціях. На жаль, в нашому світі все ще залишається ряд хвороб, які не піддаються лікуванню, проте поступовий розвиток в цьому відношенні дозволяє з упевненістю говорити про те, що рано чи пізно в боротьбі зі смертельними захворюваннями буде поставлена крапка.
Що стосується Росії, то тут, на жаль,стандарти надання медичної допомоги вже далеко не відповідають нинішнім вимогам. Колись наша медицина була однією з найсучасніших у світі, і громадяни могли пишатися передовими досягненнями цієї області. Однак після розвалу СРСР і часів становлення капіталістичної Росії велика фундаментальна база була зруйнована, а багато грамотні фахівці в це області подалися на Захід. В результаті сьогодні ми хоч і спостерігаємо зростання розвитку в цій області, проте, незважаючи на появу багатьох приватних клінік, лікарняних комплексів і госпіталів, як і раніше не вистачає кваліфікованих кадрів і дорогого сучасного обладнання.
Будь-стандарт являє собою певнунорму, затверджену на державному рівні як мінімально-допустимої для якісного надання послуги. Медичні стандарти відрізняються певними нормами, які кожна країна закріплює в законодавчому аспекті в якості головних критеріїв, яким повинна відповідати система охорони здоров'я. На першій місці за рівнем медичного обслуговування стоять США, після яких йдуть Швейцарія, Норвегія, Німеччина, Франція і Канада. Тут вимоги до медичного обслуговую досить високі і кожний громадянин може бути впевнений в тому, що держава надасть йому в разі потреби медичну допомогу. Однак за таку турботу про здоров'я громадян вони самі платять величезні суми у вигляді щомісячних відрахувань до фонду страхування і медичного обслуговування, які іноді досягають 12%.
У нашій країні стандарти надання медичноїдопомоги хоч і не дотягують до рівня світових, проте, все ж гарантовані конституцією. Згідно головному закону країни, кожен громадянин нашої Батьківщини має право на безкоштовне гарантоване медичне обслуговування, а також на надання в разі необхідності першої допомоги. Незважаючи на те, що за фактом часто громадянам доводиться оплачувати послуги тих чи інших лікарів, даний закон ніхто не відміняв, і будь-яка людина може відстояти своє право не безкоштовне лікування в судовому порядку. У порівнянні з громадянами Євросоюзу, наші співвітчизники відраховують на розвитку системи охорони здоров'я набагато менше, що має як свої переваги, так і свої недоліки.
З одного боку якби росіяни були впевнені на100% в безкоштовному наданні послуг медичного характеру, то вийти на стандарти надання медичної допомоги світового рівня і відраховувати суми більші, ніж сьогоднішні, був би не тільки можливим, але і більш раціональним. З іншого ж боку, знаючи менталітет багатьох представників влади, а також верхівки тих же лікарів-керівників, можна також припустити і те, що навіть при значних щомісячні відрахування, на розвиток медицини в нашій країні йшло б дуже мало коштів чесних платників податків. Таким чином, при введенні додаткового податку і відрахування певного відсотка на розвиток охорони здоров'я можливо і не вирішило б існуючу проблему.
У висновку хочеться ще раз додати, що вмайбутнє все ж треба дивитися з оптимізмом, оскільки навіть незважаючи на недостатньо швидкі темпи розвитку, стандарт медичної допомоги постійно підвищується, що не може не радувати громадян нашої країни.
