Стояння на Угрі призвело до звільнення Русі відмонгольського ярма. Країна не тільки звільнилася від важкої данини, а й на європейській арені з'явився новий гравець - Московське царство. Русь стала вільна в своїх діях.
У другій половині XV століття становище Золотої Ордибуло значно послаблено міжусобними чварами. Казна держави, яка поповнювалася лише московської даниною і набігами на сусідні держави, була практично порожня. Про слабкість Орди свідчить набіг вятских ушкуйніков на столицю - Сарай, який був повністю розграбований і спалений. У відповідь на зухвалий набіг хан Ахмат почав готувати військовий похід, щоб покарати росіян. А заодно і поповнити порожню казну. Підсумком цього походу стало Велике стояння на річці Угрі 1480 року.
Іван III вів активну зовнішню політику.Було укладено військовий союз з кримським ханом Менглі-Гіреєм, з яким Орда вела затяжну боротьбу. Міжусобні війни всередині Золотої Орди дозволили Русі підготуватися до генерального бою.
Момент для походу на Русь Ахмат підібрав дужевдало. У цей час Іван III вів боротьбу зі своїми братами Борисом Волоцким і Андрієм Великим, які були проти збільшення влади московського князя. Частина сил була відвернута в псковської землі, де велася боротьба з ливонським орденом. Також Золота Орда уклала військовий союз з польським королем Казимиром IV.
Переговори не привели ні до яких результатів.Жодна зі сторін не хотіла поступатися. Іван III намагався тягнути час. Стояння на річці Угрі тривало, ніхто не наважувався на активні бойові дії. Монголи, захоплені походом, залишили свою столицю без прикриття, і в сторону неї рухався великий загін російських. Розпочаті в кінці жовтня морози змусили татар відчувати великий недолік в продовольстві. Морози привели і до утворення льоду на річці. В результаті чого Іван III вирішив відвести війська трохи далі до Боровску, де було зручне місце для битви.
Велике стояння на Угрі призвело до офіційного звільнення Русі від монгольського панування. Хана Ахмата незабаром вбили у власному ж наметі посланці сибірського хана Ібака.