Сучасним власникам персональних комп'ютерівскладно уявити, що всього якихось 5-10 років тому материнська плата з інтегрованою мережевою картою була радше дивиною, ніж правилом. В даний час ситуація кардинальним чином змінилася, що не може не радувати, адже відпала необхідність купувати окрему мережеву карту і шукати місце в системному блоці для її установки, погіршуючи циркуляцію охолоджуючих компоненти потоків повітря. Крім того, користувачам, яким важливо з'єднати кілька комп'ютерів в локальну мережу, потрібно підібрати і налаштувати драйвер для мережевої карти. Хоча практично кожен апаратний продукт поставляється з програмним забезпеченням, проте, іноді можуть виникати проблеми сумісності. Наприклад, драйвер для мережевої карти Realtek не може в автоматичному режимі коректно визначити необхідні параметри з'єднання, в результаті комп'ютери один одного «не бачать» і доводиться виконувати ручну настройку. Можливо, це плата за універсальність, адже більшість карт зараз підтримують швидкості 100 Мбіт / с і 1 Гбіт / с.
Драйвер для мережевої карти дозволяє налаштуватироботу мережевого адаптера потрібним чином. Зазначена проблема, коли два (або більше) комп'ютера не можуть встановити з'єднання на швидкості 100 Мб / с, вирішується досить просто: слід режим дуплексу і швидкість примусово обмежити значенням 100 Мб, а не залишати автоузгодження. Цей параметр також може бути корисний користувача Інтернету, у яких підключення відбувається якраз через LAN кабель.
Істотна частка сучасного ринку припадаєдля карт виробництва Realtek. Це відома тайванська компанія з розробки електронних чіпів. Правильна цінова політика послужила причиною широкого поширення її продукції: якщо потрібна високопродуктивна і якісна мережева карта, то це одна цінова категорія, а ось для масового сегмента призначені «копійчані» чіпи. Вони досить добре справляються зі своїми завданнями, проте велика частина функцій реалізується програмним способом, покладеним на драйвер мережевої карти Realtek. Одна з переваг популярності - вбудована підтримка з боку операційних систем. Встановивши систему Windows (і навіть Linux) на комп'ютер з мережевим адаптером від цього виробника, користувач отримує повністю працездатний мережевий інтерфейс. Причиною цього є той факт, що драйвер для мережевої карти Realtek вже включений до складу системи. Спеціально його встановлювати може знадобитися в двох випадках: на материнській платі розміщений один з новітніх чіпів, драйвер для якого відсутня в файлах дистрибутива Windows; потрібно оновити існуючий драйвер для мережевої карти.
Детальніше зупинимося на оновленні.На жаль, більшість користувачів ігнорують цю можливість і абсолютно марно. Як зазначалося вище, в бюджетних версіях карт багато функцій по обробці потоку даних покладені на програмну складову (драйвер). Неважко здогадатися, що при активному використанні навантаження на центральний процесор відчутно зростає. Компанія має свій сайт і періодично розміщує на ньому оновлені (виправлені і допрацьовані) драйвера для популярних версій мережевих карт. Завантаживши і встановивши його, можна домогтися зниження навантаження, прискорення роботи, вирішення деяких інших проблем з мережевим з'єднанням. Крім того, в налаштуваннях нового драйвера можуть бути додані можливості ручної оптимізації. Щоб потрапити у вікно налаштувань, необхідно відкрити властивості «Мій комп'ютер», проїхати в диспетчері пристроїв в категорію «Мережеві адаптери» і вибрати свою карту Realtek. У розділі «Додатково» можна вносити бажані зміни.
