Управління оборотним капіталом єдосить актуальним питанням сучасності. Під цим терміном розуміється та частина коштів підприємства, яка вкладається в товарно-матеріальні цінності та активи підприємства з терміном обігу не більше року. Ці витрати в повному розмірі повертаються інвестору, так як включені у вартість виробленої продукції.
Управління оборотним капіталом організаціївідштовхується від двох складових, таких як фонди обігу та оборотні. Перші утворюють ресурси підприємства, використовувані в сфері обігу. А оборотні фонди включають ту частину активів, які задіяні у виробничому процесі, втрачаючи при цьому матеріальну форму, і повністю переносять власну вартість на готовий продукт. При цьому вони знаходяться в обігу не більше одного виробничого циклу.
Управління оборотним капіталом ґрунтується нараціональному використанні коштів цих фондів. А для цього необхідно чітко знати, які елементи входять в кожен з них. Отже, оборотні фонди включають, в першу чергу, запаси, необхідні для початку виробничого циклу, тобто, сировину і матеріали, енергію та інші предмети праці. Крім того, в цю ж групу можна віднести такі елементи, як напівфабрикати, що виготовляються на підприємстві, і незавершене виробництво, тобто продукцію, яка не пройшла всі стадії виробничого циклу. Хорошим прикладом можуть служити окремі деталі, які надходять в складальний цех. Витрати майбутніх періодів вважаються складовою оборотного фонду. Такі витрати припускають відображення коштів, які використовуються для модернізації та вдосконалення існуючої продукції та технологій в даний час, але застосовуватися будуть при виготовленні товарів в наступному періоді.
З фондами звернення справа йде простіше, так яквони включають суми грошових коштів в касах і на рахунках підприємства, які використовуються при розрахунках, нереалізовану готову продукцію і ті товари, які знаходяться в дорозі, а значить, не можуть вважатися реалізованими. Для раціонального використання цих ресурсів необхідно складати планові і фактичні кошториси і звітності. Адже кваліфіковане управління оборотним капіталом позитивно відбивається на результатах діяльності фірми, а саме, на розмір чистого доходу, який залишається в розпорядженні предпрития. Спеціаліст отримує можливість не тільки вибирати максимально вигідний спосіб включення здійснюваних витрат в ціну готової продукції, а й по можливості скорочувати свої витрати за рахунок модернізації або пошуку постачальників більш дешевої сировини.
Звичайно, головною метою кожного керівникає отримання якомога більшого прибутку при наявному рівні витрат. При цьому для підтримки іміджу фірми на належному рівні необхідно відповідати за якість продукції або послуг, що пропонуються. Для того щоб планові показники відповідали поточним, слід вибрати певні методи управління оборотним капіталом, які дозволять розробити чіткий план дій і досягти відчутних результатів. Наприклад, визначення норми оборотних коштів дозволяє встановити мінімальну величину ресурсів, яка потрібна для забезпечення безперебійного виробничого циклу.
Кожне підприємство має становити власнуоблікову політику, в якій відображаються цілі та завдання діяльності компанії. До того ж, це дозволяє збалансувати свої витрати в частині оподаткування. Збільшення швидкості виробничого циклу призводить до прискореної оборотності капіталу, а значить, швидше приносить прибуток керівнику. Звичайно, для ефективної реалізації кожного методу слід призначити фахівця, який буде здійснювати управління оборотним капіталом.
