Мова - найважливіша психічна функція людини.За допомогою мови ми спілкуємося з людьми, позначаємо свої статки, називаємо предмети і явища, спонукаємо до дій себе та інших. Мова задіяна і в рішенні інтелектуальних завдань.
Чому важливо розвивати мова у дітей
Володіння зв'язковою промовою допомагає дитині будувативідносини з однолітками і дорослими, вільно висловлювати свої думки, дружно грати і займатися іншими спільними справами. Учень початкових класів, мовному розвитку якого приділялася належна увага, добре читає і переказує твори, грамотно пише, легко вирішує арифметичні задачі, дає розгорнуті відповіді на запитання вчителя.
Коли і як відбувається розвиток мови
Розвиток мови рекомендується починати з народженнядитини. Уже в дитячому віці малюк виокремлює людську мову з потоку інших звуків, прислухається до слів дорослих, намагається наслідувати почутому. До року дитина "гукає" (видає звуки, схожі на [г], [к], [х]), "гулит", лепече, а після першої в своєму житті круглої дати намагається вимовляти слова.
У дошкільному закладі мови вихованцівприділяється пильна увага. Цілеспрямована робота з формування мовленнєвих умінь починається вже в групах раннього віку. Розвиток мови в першій молодшій групі - одна з найважливіших освітніх завдань, від вирішення якої залежить навчання дитини на наступних вікових етапах.
Комунікативна діяльність розвивається в процесі спілкування. Щоб зрозуміти, як працює вихователь над розвитком мови дітей, необхідно розглянути форми спілкування, характерні для дошкільнят.
Форми спілкування в дитинстві
Стосовно до дитинства, раннього дитинства ідошкільного віку вчені виділяють ситуативно-особистісну, ситуативно-ділову, внеситуативно-пізнавальну та внеситуативно-особистісну форми спілкування. Перша виникає на першому році життя, коли у дитини з'являється комплекс пожвавлення. Малюк дізнається близьких дорослих, посміхається, махає ручками. У цей період мамам, татам і іншим родичам важливо розмовляти зі своїм чадом, співати йому пісеньки, розповідати потішки.
Про ситуативно-діловому спілкуванні доречно говорити,коли малюк вміє сидіти і вчиться взаємодіяти з предметами: трясе брязкальце, ставить кубик на кубик, вкладає одну деталь іграшки в іншу. Дорослий показує способи дій, підбадьорює малюка.
Внеситуативно-пізнавальне спілкування починається з2-3-х років, коли малюк задає питання про навколишній світ. Відповіді дорослого допомагають дізнаватися багато нового і розвиватися. Зсув інтересів дитини в сторону відносин між людьми, місця і ролі людини в суспільстві свідчить про появу внеситуативно-особистісного спілкування. Готовність розмовляти на подібні теми з'являється до 6-7 років.
Розвиток мови в першій молодшій групі
Першу молодшу групу відвідують малюки від двох дотрьох років. Оскільки в цьому віці відбувається перехід від ситуативно-ділового до внеситуативно-пізнавальному спілкуванню, розвиток мови у дітей здійснюється в процесі діалогу. Педагог розмовляє з вихованцями про те, що знаходиться в полі їхнього зору. Крихти вчаться розуміти і виконувати доручення вихователя, прохання однолітків, формулювати власні висловлювання.
Педагог вчить вихованців правильноартикулювати звуки [а], [о], [у], [і], [и], [м], [б], [п], [н], [т], [д], [к], [г], [в], [ф], відтворювати інтонації, темп, ритмічний малюнок промови, стежити за мовним диханням.
Вихователь розширює словниковий запас дітей.Крім іменників - назв іграшок, одягу, предметів посуду, інтер'єру, вводяться прикметники ( «біла чашка»), дієслова, прислівники ( «чашка стоїть на столі»), прийменники ( «Оля підійшла до столу»).
Звертається увага малюків і насловотвірні можливості мови ( «половічок лежить на підлозі», «брязкальце гримить»), узагальнення ( «іграшки», «одяг», «посуд»). Звуконаслідувальні і полегшені слова ( «ав-ав», «бі-бі») замінюються загальновживаними ( «собака», «машина»).
Граматичний лад мови дітей - теж предмет турботи вихователя. Під керівництвом педагога діти:
- змінюють іменники за числами і відмінками ( «одна ложка - багато ложок»), дієслова по особах і числах ( «я йду і ти йдеш - ми йдемо»), часів ( «ведмедик йде, ведмедик прийшов»);
- навчаються використовувати наказовий спосіб дієслова ( «зайчик, потанцюємо»);
- утворюють зменшувально-пестливі назви ( «лялечка», «машинка»);
- будують прості і складні речення ( «лялька захотіла спати, і я поклала її в ліжечко»).
Форми роботи з розвитку мовлення
Розвиток мови в саду відбувається на спеціально організованих заняттяхі в повсякденному житті. З малюками 2-3 років педагог грає в різні ігри, пропонує крихтах виконувати мовні вправи, розповідає казки, читає напам'ять потішки і короткі вірші. Заняття проводяться по підгрупах.
Вихователь розмовляє з дітьми вранці, на прогулянці,під час ігор, після денного сну або в інший вільний час. Розмова виникає спонтанно або планується (педагог ставить завдання повторити вивчений вірш, автоматизувати не піддається звук і т. Д.). Якщо вихователь розмовляє з однією дитиною, то це індивідуальна робота. Так відбувається розвиток мови у дітей.
Засоби мовного розвитку
До засобів розвитку мовлення в першій молодшій групівідносяться іграшки, картинки, книжки, дидактичні ігри та вправи, пальчикова гімнастика. Для розвитку мовлення підійде будь-яка цікава і безпечна іграшка, але набагато зручніше і ефективніше мати заздалегідь підготовлені набори. Наприклад, дидактична лялька. Це звичайна лялька, але до неї додаються комплекти одягу для різних сезонів, іграшкової посуду, аксесуарів для ванної кімнати, предметів побуту і т. Д. До іграшок відносять і персонажі лялькового театру.
Картинки поділяються на предметні і сюжетні.На перших зображені предмети або об'єкти природи, на друге - будь-які події (діти грають в пісочниці, водій веде вантажівка і т. Д.). Також бувають картинки із зображенням людей, тварин.
У цьому віці для розвитку мови використовуються твори А. Барто, Е. Благининой, З. Александрової, інших дитячих прозаїків і поетів, малі форми дитячого фольклору.
Дидактичної називають гру, яку організовуєпедагог з метою навчання дітей. Мовні вправи також спрямовані на навчання, але в них немає всіх компонентів гри (ігрова задача, сюжет, правила). Під час пальчикової гімнастики вихованці вимовляють текст невеликого вірші або потішки і виконують рухи руками. Ефект полягає в тому, що в головному мозку мовні і рухові зони розташовані поруч, тому вплив на одну з них активізує іншу.
Наведемо приклади пальчикової гімнастики, дидактичних ігор та вправ на розвиток мови в першій молодшій групі.
1. Пальці складаються в щіпку, як ніби це пензлик. Дитина рухає пензлем руки вгору-вниз, примовляючи: «М'якою пензликом пофарбую стілець і стіл, і кішку Машу».
2. «Слиж варення з губ».Педагог пропонує вихованцям уявити, що у них на губах варення, і його треба злизати. Діти роблять характерні рухи язиком. Вправа сприяє збільшенню рухливості мови, отже, більш чіткої артикуляції.
3. «Хто за ялинкою». Вихователь демонструє картинку, на якій звірі сховалися за ялинкою, видно тільки хвости тварин. Діти визначають, хто сховався.
4. «Лисичка, танцюй».Малюки просять іграшкову лисичку потанцювати. Якщо форма дієслова вжито неправильно, то персонаж відмовляється виконувати дії, і прохання формулює інший дитина. Лисичка танцює, а діти голосом зображують звучання музичних інструментів.
Методи і прийоми розвитку мовлення
Основний метод мовного розвитку у цьому віці- Бесіда. Заохочуючи дітей до розмови, педагог ставить репродуктивні («хто це?», «що це?») та пошукові питання («чому на вулиці калюжі?», «навіщо одягати шапку?»), стимулює звернення до однолітків, дорослих («запитай» у Маші, чи гратиме вона з нами»).
Наступний метод – розповідь.Розповіді педагога мають бути невеликими за обсягом, цікавими та змістовними. Наприклад: «Хлопці, подивіться, яка в мене гарна лялька. Її звати Катя. У Каті м'яке, пухнасте волосся, карі очі, біла кофточка з гудзиками та квітчастий сарафан».
Мовленнєвий розвиток малюків сприяє іхудожня література. Вихователь читає вірші та потішки напам'ять, переказує короткі казки. Якщо твір знайомий дітям, можна використовувати прийом договору. Педагог починає фразу, а вихованці закінчують:
Наша Таня голосно ... (плаче),
Впустила в річку ... (м'ячик).
Оскільки малюки ще не вміють мислити абстрактно,Дошкільний розвиток мовлення є поєднанням словесних методів з наочними: демонстрація іграшок, невеликих картинок, книжкових ілюстрацій, сценок лялькового та тіньового театрів.
Практичні методи – це організація дидактичних ігор та вправ, про які йшлося вище.
Планування роботи з розвитку мовлення
Розвиток мови в ДОП здійснюється на основіперспективного плану, що становить педагог відповідно до програми виховання у дитсадку чи іншим програмним документом. Перспективний план оформлюють як списку чи таблиці. Вказуються назва місяця, тема та програмний зміст заняття. Приклад перспективного плану показано у таблиці 1.
Таблиця 1. Перспективний план роботи на жовтень
| № | Тема заняття | Програмний зміст |
| 1 | До нас прийшов котик | Закріплювати уявлення про іграшку, розширюватиактивний словник у галузі звуконаслідувальних слів ("мяу", "бух"), іменників ("киса", "котик", "вуха", "хвіст"), прикметників ("гладкий", "пухнастий"), дієслів ("іди ", "Дай"). Розвивати увагу, мислення. Виховувати чуйність, доброту. |
| 2 | На прогулянку до осіннього лісу | Формувати уявлення про осінній ліс,розширювати активний словник у сфері іменників ("осінь", "ліс", "дерево", "листя"), прикметників ("жовтий", "червоний"), дієслів ("жовкнуть", "падають"), прийменників ("з "На"). Розвивати увагу, сприйняття, мислення. Виховувати допитливість. |
| 3 | ... |
На основі перспективного плану складаєтьсяконспект розвитку мови. Крім теми та програмного змісту заняття, у конспекті вказується використовуваний матеріал (іграшки, картинки тощо), описується попередня робота (якщо проводилася), докладно розписуються репліки та дії педагога, передбачувані відповіді дітей. Конспект – це також свого роду план. Розвиток мови відбувається системно. Молоді спеціалісти пишуть розгорнуті плани-конспекти, а досвідченому педагогові досить перспективного плану.
Рекомендації батькам щодо розвитку мови у дітей
Щоб розвиток мови у першій молодшій групі бувуспішним, зусиль вихователя недостатньо. Багато залежить від батьків та близьких родичів дитини. Педагоги радять мамам та татам частіше розмовляти з дітьми, обговорювати різні питання ("чому росте квітка?", "якого кольору небо?", "Чим погодуємо котика?" тощо).
Мова дорослого має бути чіткою та помірно гучною. Не можна копіювати висловлювання дитини, вимовляти слова так, як це робить малюк.
За допомогою батьків можна розігрувати ляльковіспектаклі за сюжетами знайомих творів, заучувати короткі вірші. Список книг і тексти віршів вихователь розміщує у батьківському куточку.
Слід уважно ставитись до дитячих питань. Якщо виходить відразу задовольнити допитливість малюка, то відповідь можна дати пізніше, пошукати потрібну інформацію у книгах.
До промови дитини слід ставитися дуже уважно, виконувати рекомендації вихователя, за необхідності звертатися до логопеда.
