В процесі своєї діяльності більшістьпідприємств виробляє той чи інший вид продукції. Звичайно, організація може виконувати роботи або ж надавати послуги, але суті це не міняє. Працівники підприємства використовують певну сировину, матеріали або щось подібне, здійснюють з ними певні дії, в результаті чого і виходить ця сама продукція. Потім її необхідно продати, щоб повернути витрати і отримати прибуток. Звичайно, такий опис досить умовно, але сенс гранично ясний. В ході виробничого процесу підприємство здійснює витрати, а в результаті хоче отримувати прибуток. Співвідношення між цими величинами відбивається за допомогою показників рентабельності, одним з яких є рентабельність реалізованої продукції.
Отже, спочатку визначимося з тим, як знайтирентабельність продукції, яка була продана фірмою. Для цього всього-на-всього необхідно розділити прибуток на собівартість. Але вся проблема якраз і полягає в тому, які саме види прибутку і собівартості повинні бути включені в розрахунок. Почнемо з чисельника, тобто з прибутку. Звичайно, переважна більшість показників рентабельності розраховуються на основі чистого прибутку. Рентабельність реалізованої продукції вам теж ніхто не завадить розрахувати так само, але це буде не зовсім вірно. Справа в тому, що на чистий прибуток впливають також інші доходи і витрати, які не мають до реалізації продукції ніякого відношення. У зв'язку з цим набагато більш вірно буде використовувати прибуток від продажів, яку ви без зусиль знайдете в бухгалтерській звітності.
Перейдемо до знаменника дробу, якийє собівартість. Раз вже ми оцінюємо рентабельність реалізованої продукції, то і використовувати повинні її ж собівартість. Але не все так просто, адже собівартість може бути виробничої або повної. Між ними зробити вибір теж дуже просто. Виробнича собівартість не включає в себе витрати, які пов'язані з реалізацією продукції, тому дана величина не може бути використана для наших цілей. Таким чином в розрахунок слід включити саме повну собівартість, яка складається як з витрат на виробництво, так і на реалізацію.
Визначившись з методикою розрахунку, ми можемо,нарешті, перейти до економічним змістом даного показника. Рентабельність реалізованої продукції показує те, скільки прибутку підприємство отримує з кожної гривні, який був вкладений в формування повної собівартості продукції. Даний показник поєднує в собі ефективність не тільки виробництва, а й реалізації. В цьому і полягає цінність цього виду рентабельності.
Слід згадати ще кілька показників,які є в чому схожими на вже розглянутий. При використанні в розрахунку виробничої собівартості ми зможемо оцінити саме те, наскільки ефективним є виробнича діяльність фірми. Очевидно, що даний показник буде більше попереднього, так як в знаменнику будуть враховані в повному обсязі витрати.
А якщо в знаменнику не тільки врахувати всівитрати, але і додати в нього прибуток, то ми отримаємо там значення виручки. В результаті розрахунків ми визначимо значення рентабельності продажів, яке характеризує частку у виручці того прибутку, який отримує фірма, продаючи свою продукцію.
Особливістю всіх подібних показників єто, що для їх оцінки не використовуються нормативні порівняння. Найбільш ефективними методами вивчення рентабельності є горизонтальний аналіз, який представляє з себе аналіз динаміки, а також порівняння з показниками аналогічних підприємств і з середніми значеннями по галузі, до якої відноситься дана компанія.
