Висипання на шкірних покривах - це запальнареакція, яка може бути ознакою алергії, дерматиту, екземи, нейродерміту, паразитарних хвороб та інших дерматологічних патологій. Також це може виявитися і симптомом багатьох системних порушень в організмі, наприклад, висип після застосування лікарських засобів або впливу токсинів. Така висип на тілі свербить дуже сильно, свербіж нестерпний, що призводить до роздирання шкіри, лінійним кровоточить розчухувань.
Деякі види висипу виникають виключно підчас вагітності: герпес або кропив'янка вагітних, пітниця. При цьому герпетичні висипання вагітних не викликані вірусом герпесу, хоч і схожі з ними, адже в їх основі - аутоімунна реакція.
Найвідоміші види висипу є симптомамирізних вірусних інфекцій - кору, краснухи, вітряної віспи, розеоли новонароджених. Для кожного з цих захворювань висип є характерною ознакою в діагностиці. Також вона може бути і наслідком бактеріальних інфекцій - скарлатини, черевного і висипного тифу, сифілісу на другій стадії розвитку, стафілококи, стрептококи та інших. При цьому її можуть викликати і грибкові збудники.
У разі якщо висип на тілі свербить, і вона непов'язана з алергічною реакцією, то це може свідчити про ознаки широкого спектра шкірних захворювань, інфекційних при контакті. Це пов'язано з можливістю передачі інфекції контактним шляхом, що найбільш актуально для грибків, кліщів, бактерій, вірусів.
Останнім часом через застосування хімічнихмиючих засобів та їх безпосереднього контакту зі шкірою важливе значення в розвитку зудить отримала алергічна реакція. Якщо висип на руках свербить після контакту з миючим засобом, то його необхідно замінити, а для лікування пройти в поліклініку. Типовий спектр препаратів для лікування сверблячих висипань - це застосування протисвербіжну колоти суміші, блокаторів гістамінових рецепторів. Необхідно повністю виключити контакт з можливим алергеном. Так як для розвитку даної реакції досить зіткнутися з певним речовиною всього раз, а вже в разі повтореногоя контакту розвивається висип на тілі. Свербить вона незалежно від часу доби і слабшає під впливом препаратів, у міру загоєння шкіри, нейтралізації набряку.
Види висипки розрізняються за зовнішнім виглядом іхарактером появи: червона, біла, рожева, набрякла може проявитися у вигляді вузликів, плям, пухирів, бляшок. Під час діагностики враховується не тільки зовнішній вигляд і розташування морфологічних елементів, а й наявність інших ознак супутніх захворювань. При відсутності сторонньої симптоматики хвороби, особливо якщо висип на тілі свербить у дорослої людини, найбільш ймовірний діагноз - це нейродерміт, або екзема.
Правильно визначити причину її появи можетільки практикуючий лікар, у якого є необхідні знання для діагностики. Для того щоб з'ясувати, що стало етіологічної основою, необхідно звернути увагу на всі симптоми, які проявилися разом з висипом. У разі, коли у пацієнта є характерні симптоми інфекційного захворювання, висип на шкірі свербить неінтенсивно, а більше помітні деструктивні зміни. Ймовірний діагноз - це стафілококова або стрептококова інфекція. Для з'ясування етіології в сучасних центрах є можливість проведення бактеріоскопії та посіву з визначенням антібіотікочувствітельності мікрофлори.
Лікування різних видів висипки повинен призначатитільки лікар, який веде спостереження за пацієнтом. У деяких випадках висип проходить сама: ця ознака характерний для краснухи, вітрянки, сифілісу. При аутоімунної або алергічної етіології призначаються стероїди, при знаходженні грибків - терапія амфотерицином, тербінафіном, леворином.
