Сечовий міхур відноситься до системи виділення,представляє своєрідні резервуар для скупчення сечі, має м'язову структуру. Запалення сечового міхура, симптоми цього захворювання найбільш часто реєструються у дітей і жінок. Етіологія хвороби пов'язана в основному з проникненням збудників інфекцій в порожнину сечового міхура: Мустафа, стрепто-, стафілококи, кишкова паличка.
У медичній практиці запалення сечового міхураприйнято називати циститом. Через особливості анатомічної будови даного органу жінки частіше хворіють в порівнянні з чоловіками. Слід сказати, що жіночий імунітет може легко побороти зазначене захворювання на ранніх стадіях його розвитку. Однак у жінок з ослабленою імунною системою хвороба має блискавичний характер.
Запалення сечового міхура, симптоми якогопроявляються раптово, дуже болісно. Одним з перших ознак запалення сечового міхура є часті болі при сечовипусканні, почастішання сечовипускання, сеча може містити домішки гною і крові (піурія, гематурія). Пацієнтів з діагнозом запалення сечового міхура, симптоми можуть проявлятися у вигляді гострого болю в нижніх відділах живота.
При гострому перебігу циститу сеча міститьзначна кількість лейкоцитів, що свідчить про запальний процес. При дослідженні сечі виявляють бактерії. При гострому процесі в 1 мл сечі виявляють понад 100 тис. Мікробних тіл.
Запалення сечового міхура у дітей супроводжуєтьсяплачем при сечовипусканні, болями в животі, лихоманкою і блювотою. Необхідно звернути увагу, що дівчатка хворіють набагато частіше хлопчиків. Найбільш сприйнятливими до захворювання є діти від 4 до 12 років.
Завдяки анатомічній будові, запаленнясечового міхура у чоловіків реєструється рідко. У чоловіків довгий сечовипускальний канал, який перешкоджає попаданню інфекції в сечовий міхур. Простата також виступає в ролі своєрідного фільтра, яка не дає бактеріям піднятися вище в сечовий міхур і викликати запалення.
Запалення сечового міхура: симптоми і лікування
На сьогодні зовсім не обов'язково госпіталізуватипацієнта з діагнозом цистит. Досить призначити йому дотримання постільного режиму, прийом рясного пиття (близько 3 л рідини на добу). В процесі лікування хворий повинен дотримуватися дієти не вживати солоної, гострої їжі.
Раціон для такого пацієнта складається звживання дієтичних супів, каш і молокопродуктів. В період лікування слід утриматися від заняття сексом. Дотримуючись рекомендацій уролога можна вилікувати цистит і попередити його рецидиви. Лікування циститу у жінок має деякі особливості. Лікування циститу у жінок не має однобічного спрямування. При цьому призначають препарати для лікування піхви і відновлення його нормальної бактеріальної флори. Найчастіше в урології застосовують антибіотики (бісептол) і нітрофурани (фурагін) ефективність яких багаторічними випробуваннями.
Слід сказати, що мікроби дуже мобільніорганізми, які в певних умовах можуть швидко адаптуватися до дії різних препаратів. На сьогодні при лікуванні циститів часто використовується препарат катефрон, які є екстракт містить листя розмарину, траву золототисячника і коріння любистку. Така суміш проявляє антибактеріальну та протизапальну дію. Також призначають діуретичні і імуностимулюючі препарати. Для виведення продуктів запалення міхура застосовують сечогінні: калію ацетат, темісал, лазикс, відвари польового хвоща, корінь солодки, брусниці, листя берези. Для зняття больових спазмів застосовують анальгетики анальгін, баралгін, амідоперін, спазмолітики (платифілін гідрохлорид, но-шпу, папаверину гідрохлорид). Для придушення мікробної життєдіяльності використовують 5-НОК і нитроксолин. Перед призначенням антибіотиків, визначають чутливість бактерій до дії різних антибактеріальних засобів. Після антибіотикотерапії призначають спринцювання з застосуванням пробіотичних препаратів (біфідумбактерин). Для лікування циститу у чоловіків використовують ті ж препарати. Антибіотикотерапія у чоловіків має більш тривалий період (до десяти днів) в порівнянні з жінками (до п'яти днів).
З метою профілактики циститу у жінок їм нерекомендується переохолодження (купання в ополонці, носіння міні-спідниць), слід вживати багато рідини (мінеральна вода без газу), дотримуватися дієти (потрібно утримуватися від гострої, кислої, пряної, солоної, маринованої їжі). При відвідуванні туалету витиратися потрібно спереду назад, а найкраще підмиватися, під час менструації бажано використовувати прокладки, а не тампони.
