Імбетильність - це розумова відсталість удітей, що проявляється у помірній формі. Цим терміном позначаються дефекти із стійко вираженим зниженням пізнавальної діяльності. У дитини з таким діагнозом завжди помітні відхилення у фізичному та розумовому розвитку.
Імбетильність
Такі хворі здатні навчатися найпростішимдіям. Вони можуть самостійно доглядати себе, а деякі діти виконують нескладні доручення. Але хвора дитина розвивається із запізненням. Його мова невиразна і часто утворює нескладні речення зі звуків.
Діти-імбецили не здатні жити самостійно.Щоб їхнє існування було безпечним, вони мають бути під наглядом. Такі люди, ставши дорослими, впізнають знайомих та відчувають прихильність до близької людини, але у розвитку вони залишаються великими дітьми.
Чому виникає розумова відсталість?
Доведено, що основним фактором, якийсприяє виникненню помірної розумової відсталості, є відхилення, набуті плодом у період внутрішньоутробного розвитку. Тому на питання, хто такі імбецили, можна дати однозначну відповідь: це немовлята, які отримали вроджені дефекти через неправильний розвиток. Вони можуть бути спадково або виникати в результаті поганого способу життя вагітної жінки.
До основних причин виникнення імбецильності відносяться:
- спадкові розлади обмінних процесів;
- хвороби, спричинені хромосомними змінами;
- інфекційні захворювання, що уразили головний мозок плода;
- інтоксикація немовляти внаслідок зловживання вагітною алкоголем, наркотиками;
- кисневе голодування плода;
- народження немовляти раніше за термін;
- вплив іонізуючої радіації на плід;
- травми, які дитина отримує до досягнення нею трирічного віку.
Часто термін імбецильність порівнюють із дебілізмом. Насправді дебілізм - це легка форма розумової відсталості. Таких людей не завжди можна відрізнити від здорових. Імбецил-дебіл - недоречне поняття з медичної точки зору. Людина з діагнозом «дебілізм» може навчитися читати, писати та виконувати нескладні логічні операції.
Як проявляється імбетильність?
Для помірної форми розумового відхилення характерні певні симптоми:
- нездатність до абстрактного мислення;
- неможливість узагальнювати події, що відбуваються навколо;
- виражена розумова конкретність;
- Труднощі з утворенням понять.
Мова дітей-імбецилів слабо розвинена. Їхній словниковий запас обмежений, пам'ять та увага недорозвинені, а думки мають примітивний характер.
Слід розуміти, хто такі імбецили у правовомувідношенні. Державою вони визнаються недієздатними і до повноліття перебувають у дитячих будинках спеціального типу. Але й у майбутньому таким людям потрібна опіка.
Чи можливе навчання імбецилів?
Діти з діагнозом імбецильність дізнаються ізапам'ятовують навколишні предмети. Вони можуть самі одягатися, їсти та робити ранковий туалет. Але відсутність здатності до самостійного мислення неможливо їм відвідувати звичайну школу. Навчання імбецилів відбувається у домашніх умовах та у корекційній школі спеціального типу.
Дітей із подібним діагнозом умовно поділяють на 2 групи:
- активні, рухливі хлопці;
- байдужі, апатичні.
Залежно від здібностей, активності та характеру для дітей підбираються спеціальні програми навчання.
Імбецили у дорослому житті
З 1987 року в дитячих будинках було запроваджено новупосада – педагог-дефектолог. Це дозволило покращити корекційну роботу з дітьми-імбецилами. У будинках-інтернатах організовуються діагностичні групи, куди надходять нові вихованці. Завдяки цьому за чотири місяці у багатьох дітей виявляються можливості розвитку пізнавальної діяльності. У дорослому житті багато хто з них може працювати у спеціальних майстернях.
