Універсальна послідовна шина USB(Абревіатура від англійського "Universal Serial Bus") з'явилася відносно давно з точки зору розвитку комп'ютерної техніки - в січні 1996 р Ініціатива розробки стандарту належить відомим фірмам-виробникам комп'ютерної техніки (Compaq, DEC, IBM, Intel, NEC, Northen Telecom).
При цьому швидкість шини повинна була бути цілкомдостатньою для практично будь-яких периферійних пристроїв. Саме тоді на материнські плати стали встановлювати роз'єми USB 1.0. Після виходу в 1998 р оновленої версії 1.1, в якій були виправлені помилки, і покращилася стабільність роботи, USB-роз'єм став нормою практично для будь-якого комп'ютера.
Черговий етап - поява в 2000 р USB 2.0, яка зробила цей стандарт в наші дні найбільш поширеним. Подальшим його розвитком поступово стає USB 3.0, який має велику пропускну спроможність і підтримує велику силу струму в порівнянні з попередніми версіями (що дає, наприклад, можливість використання зовнішніх HDD) при збереженні сумісності роз'ємів.
Теоретично можливе одночасне підключення доодного комп'ютера до 127 пристроїв USB. При підключенні хаб приймається за окремий пристрій (попросту кажучи, якщо підключити один хаб і чотири пристрої, для USB-хоста кількість підключених приладів буде дорівнювати п'яти). Що стосується максимальної довжини USB-кабелю, то вона становить 5 метрів. Якщо потрібно більше, без спеціального подовжувача тут не обійтися (для кожного такого п'ятиметрового ділянки буде потрібно окремий свого роду ретранслятор, який має автономне живлення).
Використання стандарту USB дозволяє підключатидо комп'ютера практично всі сучасні периферійні пристрої, причому можливо їх "гаряче" підключення і відключення, оскільки його конструкція розрахована на багаторазове з'єднання-роз'єднання без порушення працездатності як пристрої, так і самого комп'ютера. Все це робить інтерфейс USB воістину унікальним засобом передачі даних, і, мабуть, альтернативи поки не передбачається, принаймні, найближчим часом.