У психології виділяють феномени сенсорної,емоційної, рухової, психосоціальної та материнської депривації, які описують фактори психічного розвитку. Говорячи про депривацію, ми маємо на увазі стан, що відбувається в результаті незадоволення потреб і має згубні наслідки. Найбільш важлива психологічна сторона цих наслідків.
Усі прояви систематичного гноблення маютьпсихологічну схожість. Вони можуть охоплювати величезний спектр порушень: від невеликих дивацтв до глибоких поразок особистості та інтелекту. Наприклад, ізоляція, важка травма або каліцтво, що викликають малорухливість, спричиняють не тільки фізіологічні проблеми, а й психічні порушення, які дуже важкі у подоланні.
Сенсорна депривація (позбавлення відчуттів)характеризується інформаційним голодом, викликаним обмеженням слухових, дотикових, зорових, смакових, нюхових стимулів. Викликається вона і фізичними порушеннями, і умовами мізерного довкілля. Численні експерименти з розпізнавання людських реакцій показали, що основна половина піддослідних не змогла провести більше трьох днів у невеликій замкнутій кімнаті.
Сенсорна депривація практично для кожноголюдини сприймається важко. Подібні досліди можна провести вдома: зав'язати очі, вставити у вуха беруші, обмежити рухливість тіла. В помірному дозуванні сенсорна депривація навіть сприяє розслабленню тіла і благотворно впливає на внутрішнє функціонування: стабілізується психічний стан, швидше обробляється інформація, що надходить ззовні, загострюється сприйняття.
Такий стан застосовується в йозі,психологічної практики (тренінгів), нетрадиційної медицини, медитації. Головна мета цих занять – корекція особистості, внутрішнього «Я» та саморозвиток. Найбільш складний пристрій, що обмежує людину від зовнішніх подразників, - звуко- та світлонепроникна камера, винайдена в 1954 р. вченим Джоном Ліллі. Це ємність, наповнена солоною водою, в яку занурюється випробуваний. Завдяки теплій воді людина відчуває стан невагомості та відчуває повну ізоляцію від навколишнього світу.
Вчені довели, що при нестачі сенсорноїінформації в людини виникає потреба у сильних переживаннях та відчуттях, у результаті розвивається емоційний голод. Тому сенсорна та емоційна депривація безпосередньо взаємопов'язані. Дефіцит чуттєвих переживань є інформаційним голодом та породжує аналогічні наслідки. Слід зазначити, що емоційний голод набагато складніше виявити, ніж фізичний.
Найчастіше депресивні стани, соціальніпроблеми, розвиток комплексів, почуття самотності мають емоційну депривацію. Тут і криється створення психологічної залежності, техніка програмування психіки, величезна можливість психологічного примусу, яким людина може піддаватися в міжособистісних відносинах і соціумі.
Поряд з емоційною та сенсорною існуєсоціальна депривація – це зниження чи позбавлення спілкування індивіда із соціумом. Їй схильні люди всіх вікових категорій. Але найбільше пенсіонери та мами, які перебувають у декретній відпустці. Тут йдеться про широкий розрив соціальних зв'язків. Тому часто у людей із цим синдромом виявляється необґрунтована агресія, дратівливість, почуття тривоги – у такі моменти правильним виходом буде зателефонувати близьким людям, прогулятися магазинами, зайнятися улюбленою справою, тобто. відволіктися від негативних думок.
Сенсорна депривація, як ви зрозуміли, можевиявлятися у різних варіаціях, простіше – це дефіцит тих чи інших вражень чи інформації. Дуже важливо своєчасно розпізнати та задовольнити той канал систематичного пригнічення, яким відбувається брак необхідних емоцій.
