Біологічна система - це сукупністьелементів, які пов'язані і залежать один від одного, створюючи єдине ціле, виконують певні функції, а також взаємодіють з навколишнім середовищем або іншими елементами і системами.
Треба сказати, що кожна біологічна система, не дивлячись на різні складові елементи, характеризується наступними ознаками:
- виконує відповідні функції;
- їй властива певна цілісність;
- складається з окремих підсистем;
- здатна до адаптації, яка є відповідними змінами у відповідь на різноманітні впливи навколишнього середовища;
- крім того, біологічна система характеризуєтьсявідносну стійкість і здатність до розвитку, постійної регенерації пошкоджених складових, а також до повного або часткового оновлення і самовідновлення.
Концепція про різних рівнях організації живоїматерії набула поширення в середині 20 століття. Вона включає диференціацію всього живого на планеті на окремі дискретні і взаємозалежні структурні групи.
Слід зазначити, що біологічна системахарактеризується принципом ієрархічності - різні рівні організації утворюють специфічну піраміду, в якій за кожним структурним рівнем йде наступний, але більш високого рангу. При цьому всі рівні організації взаємодіють і впливають один на одного.
З давніх часів почала розвиватися біологічнасистематика - дисципліна, метою якої є розробка окремих принципів за класифікацією всіх живих організмів, які можна використовувати при побудові біологічних систем.
Новим поняттям є термін «надцарство» або біологічний домен. За ним кожна біологічна система класифікується ще й на надцарства еукаріот, бактерій або архей.
Варто відзначити, що біологічним системамвластива певна особливість: живі організми пов'язані не тільки між собою, а й з навколишнім середовищем, що проявляється в загальному обміні енергією, речовинами та інформацією. Життя без такої взаємодії неможлива.