Російська мова багатий, виразний і універсальний. Одночасно з цим він є досить складною мовою. Чого варті одні відміни або відмінювання! А різноманітність синтаксичного ладу? Як бути, наприклад, англійцю, що звик до того, що в його рідній мові пропозиції мають чітку структуру? Розглянемо англійську фразу "We go to our Museum today". На російську мову цю пропозицію можна перевести по різному:
- "Ми підемо сьогодні в наш музей".
- "Сьогодні в наш музей підемо".
- "У наш музей підемо сьогодні".
- "Сьогодні ми підемо в наш музей".
Залежно від порядку слів змінюється і сенспропозиції. У першому випадку надається інформація про намір піти у музей (це самий нейтральний варіант). У другому випадку акцентується увага на тому, яким саме чином люди будуть добиратися до музею (пішки, а не на транспорті). У третьому - уточнюється, що подія трапиться саме сьогодні. А четвертим пропозицією люди повідомляють, що підуть в конкретний музей, "наш", а не який-небудь ще. І ось тут доречно поговорити про таку частини мови, як займенник. З'ясуємо далі, для чого потрібні присвійні займенники в російській мові.
займенник
Так що ж таке займенник? Це самостійна частина мови, яка може заміняти будь-яку іншу - іменник, прикметник, прислівник і навіть числівник. До займенників відносять слова, які не називають конкретно предмети, кількості, ознаки, а лише вказують на них. Існують наступні розряди займенників:
- Особисті: я, ти, ви, ми. Ці частини мови вказують на ті особи, про яких йде мова.
- Вказівні: той, то, та, цей, такий.
- Визначальні: весь, кожен, інший.
- Негативні: ніхто, ніщо.
- Невизначені: кілька, скільки-то, скільки-небудь.
- Присвійні: мій, наш, твій, ваш.
- Зворотні: себе.
- Питальні: хто? що? який? чий?
- Відносні. Збігаються з питальними, але вживаються в ролі союзних слів в придаткових пропозиціях.
Як бачимо, займенник, присутнє в вищевказаному перекладі англійської фрази, відноситься до прітяжятельним займенників. Давайте про них і поговоримо.
Які займенники називають присвійні?
Присвійні займенники в російській мові граютьне останню роль. Присвійні називають ті займенники, які позначають приналежність будь-якого предмета кому-небудь або чого-небудь. Вони відповідають на питання: "Чий?", "Чия?", "Чиє?", "Чиї?".
Представляємо вам список присвійних займенників, в російській мові присутніх:
- мій, моя, моє; наш, наша, наше; мої, наші;
- твій, твоя, твоє; ваш, ваша, ваше; твої, ваші;
- його її; їх.
Іноді сюди умовно включають займенник "свій" як зворотно-присвійний.
Зміна присвійних займенників
Вищевказаний перелік не випадково розбитий на трирядки. Так швидше можна з'ясувати, яким чином змінюються присвійні займенники в російській мові. По-перше, вони трансформуються в особах: в першому рядку знаходяться займенники першої особи, в другій - другої особи, в третьому рядку - третього. У таблиці, яку ми розмістили нижче, ви можете побачити, що присвійні займенники змінюються за родами (чоловічий, жіночий, середній) і числах (єдине і множинне).
Як же змінюються за відмінками (або схиляються) присвійні займенники в російській мові? Приклади, представлені далі, роз'яснять це питання максимально детально:
- Їм. п. (хто?): Я і моя мама ходили сьогодні в зоопарк.
- Рід. п. (кого?): Моїй мами сьогодні не було вдома.
- Дат. п. (кому?): Моїй мамі сподобалося гуляти по зоопарку.
- Вин. п. (кого?): Мою маму не налякав в зоопарку навіть лев.
- Тв. п. (ким?): Я пишаюся моєю мамою.
- Розташований на центральному проспекті. п. (про кого?): Я всім у класі розповім про мою маму.
Існують і такі модифікації:
- Їм. п. (що?): Я пішла в школу, і у мене тепер є свої власні підручники.
- Рід. п. (чого?): Поки я ходила в дитячий сад, у мене не було своїх підручників.
- Дат. п. (чому?): Тепер я школярка і дуже радію своїм підручниками.
- Вин. п. (що?): Я часто розглядаю свої підручники, нехай навіть можу прочитати не все.
- Тв. п. (чим?): Я пишаюся своїми підручниками: вони акуратно обгорнуті.
- Розташований на центральному проспекті. п. (про що?): Я вже прожужжала всі вуха мамі і татові про свої підручниках.
способи відмінності
Як вже було сказано вище, присвійнізайменники в російській мові відповідають на такі питання: "Чий?", "Чия?", "Чиї?". Завдяки таким питанням можна легко розрізнити особисті займенники і особисті займенники в значенні присвійних в російській мові. Цей нюанс можна запам'ятати, вивчивши такі приклади:
- Я покликала її в гості. Покликала кого? - її. Займенник приватне.
- Я випадково помітила на вулиці її маму. Маму чию? - її. В даному випадку присутній явне вказівку на приналежність. Тобто ми бачимо присвійний займенник.
Існують особливості у особових займенників і в значенні присвійних при відмінюванні. Цей момент представлений в наступних прикладах:
- Називний відмінок (хто?): Моя подруга, її сестра і їх батьки сьогодні потрапили під дощ.
- Родовий (кого?): Моїй подруги, її сестри і їх батьків немає сьогодні вдома.
- Давальний (кому?): Моїй подрузі і її сестрі сьогодні перепаде від батьків за те, що вони поїхали далеко без попередження.
- Знахідний (кого?): Мою подругу і її сестру зустріли їх батьки і відвели додому.
- Орудний (ким?): Я захоплююся моєю подругою і її батьками, тому що вони люблять цікаво проводити час разом.
- Прийменниковий (про кого?): Іноді я розповідаю своїй бабусі про моїй подрузі і її батьків.
У представленій далі таблиці можна побачити, щозайменники особисті в значенні присвійних залишаються незмінними, у той час як власне присвійні схиляються. Отже, ви вже знаєте, що таке присвійні займенники. У російській мові це незамінна частина мови.
Прислів'я та приказки
Народ придумав безліч приказок і прислів'їв, в яких присутні присвійні займенники. Найбільш популярними з них є такі вислови:
- Було ваше, стало наше.
- Слово моє як граніт.
- Своя сорочка ближче до тіла.
- В чужому оці соломинку бачиш, а в своєму колоди не помічаєш.
- Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти.
