Ця людина, будучи протеже самого ЛаврентіяБерії, був кривавим катом в системі тоталітарної машини державного управління, яка знищила і репресувала мільйони радянських громадян. Богдан Кобулов був чекістом, що називається, до самого мозку кісток. Примітно, що за заслуги в своїй роботі він удостоївся цілої серії медалей і орденів. Однак потім суд відбере у чекіста все нагороди, а сам Богдан Кобулов за свої криваві злодіяння буде розстріляний. Що ж було примітного в його біографії? Розглянемо це питання докладніше.
Роки дитинства і юності
Кобулов Богдан Захарович народився 1 травня 1904 рокув столиці Грузії. Його батько заробляв тим, що шив одяг. Майбутній чекіст після закінчення гімназії в 1921 році вступив на службу в Окрему Кавказьку Червону Армію.
У той час він вів активну пропаганду більшовизму в кавалерійських бригадах. Крім того, Богдан Кобулов був одним з ініціаторів створення загону 26 бакинських комісарів.
Робота в силових відомствах Грузії
У період з 1922 по 1926 рік молодий чоловік працює в ЧК Грузії. Потім його переводять в ГПУ.
На початку 30-х Кобулов Богдан (національність -вірменин) вже займає відповідальні посади в секретно-політичному відділі Державного політуправління Грузії. Через кілька років він відправиться у відрядження до Персії. У 1936 році кар'єра чекіста почала розвиватися стрімко: йому довірили керівну посаду в УНКВС ГССР. Через рік Богдан Кобулов вже виконував обов'язки помічника наркома внутрішніх справ Грузії, а через кілька місяців став у себе на батьківщині заступником міністра ВС.
Вищі ешелони влади
У 1938 році Богдана Захаровича переводять вМоскву, в слідчу частину НКВД СРСР. Цьому посприяв сам Лаврентій Павлович, який надавав Кобулову протегувала і допомогу в оперативній роботі, коли той ще був співробітником ГПУ Грузії. Дуже скоро Богдан Захарович став правою рукою Берії: вони навіть разом займалися справою Єжова. В кінці 30-х Кобулов вже був на чолі Слідчої частини НКВД СРСР.
репресії
Незадовго до початку Великої Вітчизняної війни він був одним з тих, хто ініціював розправу над полоненими польськими офіцерами. Всього тоді загинуло близько 40 тисяч чоловік.
У 1944 році Кобулов Богдан, біографія якогопредставляє величезний інтерес для істориків, брав участь у депортації радянських народів, в числі яких опинилися курди, кримські татари, інгуші, чеченці. При цьому було здійснено масштабний геноцид: найчастіше людей розстрілювали безпосередньо у ешелонів. Тих небагатьох, хто дивом залишився в живих, підлеглі Богдана Захаровича висаджували в чисте поле без пиття і медикаментів. За виселення народів Кобулов був нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня та орденом Суворова I ступеня.
Ще один напрямок роботи протеже Берія - цеспроби покарати українських націоналістів, які виїхали в Німеччину. В середині війни Богдан Захарович організовував депортацію німецьких військовополонених з прифронтової зони. Його безпосередні керівники в особі Берії і Сталіна, як правило, не залучали відданого чекіста до справ політичного характеру, віддаючи йому накази на публічні акції страхітливого властивості.
Кобулов особисто не брав участь в тортурах людей,які відбувають покарання. Для цього в його відомстві були спеціально навчені люди. Виняток становили ті, хто раніше займав відповідальні пости в радянській державі.
У 1945 році він отримав посаду помічниканаркома Держбезпеки СРСР. Але вже через рік Кобулова перевели в Управління радянським майном за кордоном, і в цій структурі він пропрацював до 1953 року. Потім помирає «вождь народів», і влада в країні ненадовго переходить до Берії, який призначає Богдана Захаровича першим помічником міністра МВС СРСР. Але через кілька місяців Лаврентія Павловича заарештовують. Ця доля спіткає і Кобулова.
розстріл
Його звинуватили в шпигунстві і диверсії.Однак він не став в цьому зізнаватися, відмовившись підписувати машинописні копії допитів. У грудні 1953 року Богдана Кобулова розстріляли за рішенням суду. Два роки по тому шпигуном і диверсантом був визнаний брат чекіста Амаяк, який жодним чином не був пов'язаний з політикою. Родич був теж розстріляний.
