Значення творчості Лермонтова важко переоцінити.У нашій статті ми це доведемо. Твори відомого вітчизняного поета Михайла Юрійовича можна охарактеризувати як сповідь. Часто літературознавці називають його лірику напруженим монологом, де відбилися душевні тривоги молодого поета. У літературі ХІХ століття з ім'ям цього поета історія вітчизняної літератури починається нова епоха.
Загальне уявлення
Значення творчості Лермонтова історія російськоїлітератури неможливо переоцінити. Бєлінський говорив, що він – поет іншої епохи, оскільки він створював свої твори у важкі та страшні для Росії роки. Лірику Лермонтова забарвлюють сумні емоції, почуття туги та скорботи пронизує безліч творів поета.
Так сталося, що в роки життя поета зваливсясуспільно-політичний устрій Російської імперії. Поет був спадкоємцем ідей декабристів. Отже, його поезія відбиває задуми та ідеї першої третини ХІХ століття. У рядках «Ні, я не Байрон! Я інший» Лермонтов відкрито стверджував, що його творчість оригінальна завдяки трагічним відчуттям, які вантажем лежали в його душі. Тому необхідно розглянути значення творчості Лермонтова для молодого покоління у нашій статті.
Риси поезії М. Ю. Лермонтова
У його ліриці відзначено відкритість і свободу длясамоаналізу, діалектика душі і так далі. Ці риси незабаром виявляться у вітчизняній прозі. Завдяки Лермонтову у російській літературі було вирішено проблему «поезії думки», яка освоювалася учасниками гуртка Станкевича. Вірші поета проклали шлях до пофарбованих слів і думок, адже поет зміг поставити їх у конкретну життєву ситуацію, де вони залежні не лише особистісно, духовно, а й душевно. До 30-х років ХІХ століття поезія Лермонтова звільнилася від штампів школи гармонійної точності, які вичерпали себе цього періоду. Він, як і Пушкін, зміг застосувати у поезії предметні слова завдяки самоаналізу та психологізму. Тому значення творчості Лермонтова у російській літературі посилюється багаторазово.
Художній світ поета
Лейтмотивом творчості Лермонтова єбезстрашний та невтомний самоаналіз, який пов'язаний із загостреним почуттям особистості. Це проявляється у запереченні будь-яких обмежень, у різноманітних посяганнях на волю. Саме з цими рисами він увійшов у російську літературу з безсмертним твором «Смерть поета», написаним їм звістка про загибель Пушкіна. У цих рядках поет сміливо заявив світському суспільству те, що не сміли говорити навіть друзі загиблого поета. У рядках Лермонтов загрожував ворогам страшним судом. Літературознавці кажуть, що він увірвався у вітчизняну лірику як воїн-спадкоємець Пушкіна. За свої зухвалі слова в 1837 його карають, відправляючи на заслання на Кавказ. Керівництво держави злякалося і вирішило усунути непокірного поета. Страшні події повторювалися, лише у прискореному темпі: два посилання Кавказ і смерть поета на дуелі.
Пройшло всього чотири роки після трагедії зПушкіним, але цей час стало цілим етапом у житті російської літератури. Виявилося, що письменник був не лише наступником загиблого поета, а й продовжувачем їхньої геніальної справи. Отже, значення творчості Лермонтова зростає у кілька разів. Але це все досягнення і досягнення поета.
Психологічний початок у ліриці Лермонтова
Так склалося, що у тематичному розмаїттіМихайло Юрійович поступився своєму наставнику. Однак він компенсує це психологічною складовою у своїй поезії. Його творчість не так чітко висловлюється на голоси світу. Це відбувається тому, що всі почуття та емоції у віршах занурені глибоко в таємниці страждаючої та самотньої душі. На першому плані виступає самоаналіз. Ліричний герой обмірковує свої кроки та вчинки. У цих рядках поет оголює історичну значимість особистих та потаємних думок людини. У разі історія відображається над соціальних переворотах, а думах і почуттях героя свого часу. Ми дізнаємося про те, як він любить і ненавидить, як свариться та дружить.
Виявляється, за психологічним станомліричного героя можна зрозуміти настрій суспільства, нації та держави у той чи інший час. Через багато років цим прийомом скористається Лев Толстой. Прозаїк його застосував у романі «Війна та мир». Літературний критик Бєлінський, познайомившись із творчістю Лермонтова, заявив, що з кожної епохи свій характер. Значення творчості Лермонтова для молодого покоління 21 століття важливе тим, що у молодому віці кожен громадянин переживає самі почуття більшою чи меншою мірою. Тому для молоді важливо вміти визначати емоції, що наринули, щоб направити їх у потрібне русло.
Засоби художньої виразності у творах
Продовжуємо визначати значення творчостіЛермонтова. Він характеризується як поет, але молодий автор встиг написати роман під назвою «Герой нашого часу». У цьому творі письменник досяг великого успіху у розвитку, а також у вдосконаленні мови вітчизняної прози. Розвиваючи досягнення прозової літератури, Лермонтов, як і Пушкін, не залишив традицій романтизму. Навпаки, вони допомогли знайти і застосувати засіб психологічного зображення персонажів. Письменник відмовився від метафор, які є у творчості Марлінського. Він застосовує слова у переносному значенні, які допомагають автору розкрити настрій героя. Це добре показано у розділі «Тамань», де дія відбувається біля халупи контрабандистів. Представлені уособлення («…місяць тихо дивилася…») аж ніяк не порушують картини, причому кошти надають тривожну забарвленість обстановці. Кінець глави «Княжна Мері» метафоричний. Це проявляється в образі вируючого моря. Суть цього прийому у тому, щоб зрозуміти суперечливий характер Печорина. Значення творчості Лермонтова у російській літературі воістину велике. У сумному літературному світі поета відкриваються дивовижні сторони життя та природи.
висновок
Досліджуючи прозу Лермонтова, філолог Виноградовдійшов висновку, що поет вміло поєднав у єдине ціле твори пушкінської епохи як засобів виразності. Крім того, поет здійснив зовсім нове стилістичне явище, де переплітаються вірші та проза культурної російської мови. Письменник зумів умістити у роман «Герой нашого часу» всі літературні жанри, які існували до ХІХ століття. Усі вони об'єдналися та були виражені особистістю центрального героя.
Значення творчості Лермонтова відзначали йогосучасники. Ознайомившись зі сторінками "Героя нашого часу", Гоголь сказав, що ще ніхто так правильно і красиво не писав прозою у вітчизняній літературі. Чехов радив вчитися прозі саме в Лермонтова.
Таким чином, «Герой нашого часу» проклавдорогу вітчизняному психологічному, і навіть ідеологічному роману. Його ідеї втілилися у творчості Достоєвського, Гончарова, Тургенєва та Толстого. Лермонтов досяг філософського звучання, і навіть ідеологічної глибини у романі шляхом поглиблення психологічного аналізу у портреті характерів своїх героїв. Значення творчості Лермонтова для молоді 21 століття дуже велике. Потрібно знати і розуміти всі досягнення поета в галузі російської літератури.
Осягайте глибину російської мови, читаючи класичні твори вітчизняних письменників.
