Північний Кавказ славиться своїми гарними природними краєвидами, величними горами, бірюзовими річками, найчистішим повітрям. Одним з таких місць було Кармадонській ущелині в Північній Осетії.
небезпечні гори
Природа часто таїть смертельну загрозу.Північно-осетинському ущелини завжди славилися своєю красою, були і залишаються улюбленими місцями відпочинку як місцевого населення, так і приїжджих туристів. Тут розташовані численні бази відпочинку, альпінізму і створені практично ідеальні умови для любителів активного відпочинку. Крім того, вони часто використовуються для натурних зйомок кінофільмів. Різноплановість і первозданність природи дозволяє відобразити чудові графіки і перспективи, що так важливо для кінокартини. Саме таким і було Кармадонській ущелині. Ще 12 років тому воно привертало до себе своєю головною визначною пам'яткою - льодовиком Колка. Він перебував на самій вершині ущелини, він в ясні дні дозволяв побачити райдужне сяйво над усією навколишньою його територією. Саме це ущелина вибрав для своїх зйомок відомий російський актор і режисер Сергій Бодров-молодший.
напередодні трагедії
Старожили завжди побоювалися цієї нависає надвсім ущелиною льодовикової маси, проте гляциологи (люди, які ведуть спостереження за льодовиками) давали досить оптимістичні прогнози. Крім того, жителі селища Верхній Кармадон за його багаторічну історію не пригадували ніяких тривожних явищ. Нічого не віщувало драми, що розвернулася тут сонячним, теплим вдень 20 вересня 2002 року. Трагедія в Кармадонській була повною несподіванкою для всіх її учасників: для жителів, знімальної групи Сергія Бодрова, екстрених служб. Люди спокійно займалися своїми справами, а колектив Бодрова закінчив зйомки, які передбачалося почати вранці, але обставини, що склалися привели до того, що вони були перенесені на другу половину дня. У горах темніє рано, і тому на сьому годину вечора люди стали збиратися, а тим часом у верхів'ях ущелини відбулися події, які докорінно змінили весь подальший хід подій.
Трагедія в Кармадонській ущелині 20 вересня 2002 року
Близько восьмої вечора на поверхню льодовика Колкаобрушилася велика маса нависла льоду. Удар був величезної сили, деякі фахівці навіть порівнювали його енергію з підривом невеликого атомного заряду. Він викликав деструкцію верхній частині тіла льодовика, численні тріщини послужили причиною зриву фрагмента Колки. Кинувшись вниз, ця маса стала захоплювати в свою орбіту камені-грязьовий сель, першим під удар стихії потрапив населений пункт Верхній Кармадон, він весь був просто зметений селевими потоками. Географічно будь ущелині має досить вузький прохід, саме це не дозволило розсіяти руйнівну силу льодово-грязьовий маси. Потік мчав зі швидкістю понад двісті кілометрів, а найбільша висота валу склала близько 250 метрів. Вся ця лавина накрила Кармадонській ущелині на більш ніж дванадцять кілометрів, перетворивши колись квітучий край на мляву пустелю.
Драматична доля групи Сергія Бодрова
Знімальна група Сергія Бодрова вантажилася натранспорт, однак виїхати з ущелини вже не встигла. Все відбулося практично блискавично. За свідченням очевидців, весь схід льодовика зайняв не більше 20 хвилин, що ще більше ускладнювало завдання врятуватися. У перші години після трагедії багатьма людьми опанував страх і зневіру. Ось такими були спустошливі наслідки події, яка змінила Кармадонській ущелині. Північна Осетія вся без винятку відгукнулася на цю біду. Відразу після сходу льодовика у Владикавказі був сформований оперативний штаб з пошуку людей і надання допомоги постраждалим. На місце події було залучено значні сили МНС та інших екстрених структур. За попередніми даними, загиблими вважалися 19 осіб. Розпочаті рятувальні роботи виявили весь масштаб трагедії, все було перемелене практично в пил, тисячі кубометрів селевий маси затопили всю рівнинну частину ущелини, і шансів вціліти тут не було ніяких.
Наслідки льодовикового колапсу
21 вересня на 14.00 за повідомленням оперативного штабу загиблими і зниклими безвісти вважалися найбільш 130 осіб, в їх числі і кіногрупа Сергія Бодрова. Однак у людей залишалася невелика надія, що відомий актор і його колектив могли сховатися в автомобільному тунелі, який розташовувався в нижній частині ущелини, і навіть нібито були свідки, котрі помітили, як колона автомашин, прямувала в бік цього укриття. Всі жителі Верхнього Кармадона потрапили в список зниклих без вести, бо не вдалося виявити жодного тіла. Активні рятувальні роботи дозволили наблизитися до входу в тунель, однак його перекривала багатометрові брила льоду і бруду. Стало зрозуміло, що швидко всередину проникнути не вдасться. А значить, шанси знайти живих швидко танули. Проте, до операції підключилися добровольці і усі, хто хоче допомогти прискорити процес. Сход льодовика в Кармадонській ущелині викликав небувале єднання всіх жителів невеликої кавказької республіки. Але всі зусилля виявлялися марними, за перший місяць рятувальних робіт так нікого і не знайшли.
загибель надії
Рідні та близькі Сергія Бодрова і його компаньйонівнаполягали на продовженні пошуків, однак наступали холоди вже не уявляли це можливим. Багато хто розумів, що, швидше за все, їх немає в живих. Але за відомим висловом «Надія вмирає останньою» продовжували вірити всупереч здоровому розуму в можливість порятунку групи. Однак чим більше часу проходило, тим примарнішими ставали все надії. В кінці навіть найпалкіші ентузіасти припинили пошуки. Було вирішено з початком весни почати нові пошуки, щоб відшукати останки всіх кінематографістів. Багато хто пам'ятає телевізійні кадри з місця трагедії навесні 2003 року, як вважали метри до входу в тунель, які придумували операції, щоб прискорити процес, 19 спроб пробурити тіло тунелю виявилися безуспішними, і тільки двадцята спроба дозволила проникнути всередину. Всіх присутніх чекало велике розчарування: всередині не було виявлено ніяких слідів перебування людей. Проте, дослідження тунелю тривало ще майже рік, але позитивних результатів не дало. За рішенням комісії в травні 2004 були припинені всі пошуки. Всі зниклі безвісти стали значитися як загиблі в Кармадонській ущелині.
