Російська мова, як і будь-який інший, має своюлексичну систему, яка формувалася протягом не просто століть, а навіть тисячоліть. Склад лексики має різне походження. Виділяють в ньому і споконвічно російські, і запозичені слова. Граматична лексика і походження слів вивчаються в школі, а також на філологічних факультетах.
Основні поняття
Російська мова має багату лексичну систему,формування якої почалося ще в епоху неоліту і триває досі. Одні слова зникають з активного словника мови, стають архаїзмами, інші, навпаки, проникають в нашу мову, стають невід'ємною його частиною.
В системі мови лексика з точки зорупоходження ділиться на запозичену і споконвічно російську. Споконвічно російська лексика становить близько 90% всього лексичного складу. Решта відноситься до запозиченої. Крім того, щорічно наш словник поповнюється новими словами і поняттями, які виникають внаслідок науково-технічного прогресу.
Споконвічно російська лексика
Основний пласт становить споконвічно російська лексика. У даній групі виділяють наступні підгрупи, співвідносні з етапами розвитку не тільки мови, а й самого народу:
- Індоєвропейська лексика.
- Спільнослов'янська.
- Давньоруська.
- Власне російська.
Виниклі в дані періоди слова складають основу, кістяк нашої лексики. Саме його і слід розглянути в першу чергу.
індоєвропейський період
Споконвічно російська лексика з точки зорупоходження бере свій початок ще з періоду неоліту. Період характеризується наявністю одного, загального прамови - індоєвропейського, який функціонував близько II тисячоліття до нашої ери. До слів даної групи відносяться назви тварин, поняття для позначення спорідненості, продуктів харчування. наприклад: мати, дочка, віл, бик, м'ясо та інші. Всі вони мають співзвучні відповідності в інших мовах. Наприклад, слово матір має схоже звучання і в англійському (mother), І в німецькій мовах (mutter).
Общеславянский етап
Спільнослов'янська лексика виникла близько VI століття нашої ери. Вона була успадкована від різних племен, що жили на території Балкан, Центральної та Східної Європи.
Лексика даного періоду відноситься долексико-семантичними групами, які використовуються для позначення назв частин тіла, тварин, явищ природи, часових відрізків, рослин і квітів, назв частин будівель, знарядь праці. Найбільш яскраві приклади лексики, що збереглася з даного періоду: дуб, липа, ялина бор, дерево, лист, просо, ячмінь, кора, мотика, будинок, сіни, кров, курка, гуска, квас, кисіль. Пласт цієї лексики притаманний в основному слов'янським народам.
давньоруський період
Давньоруська (або східнослов'янська) лексикапроникла в наш лексикон в період розселення слов'ян по території сучасної Європи, приблизно в XI-IX століттях. Сюди ж відноситься і період утворення формування держави Київська Русь, тобто IX-XIV століття. Відносяться такі слова, як хороший, сизий, дядько, мереживо, зяблик, білка, сорок, дев'яносто, сьогодні.
Дані слова також характеризуються наявністю приставок в-, ви-, до-, вз-. наприклад: взвод, вибити, добити, наздогнати.
Знайти лексику, утворену в даний період, можна тільки в російській, українській і білоруській мовах.
Період формування російської народності
З XIV століття в російській мові починає виникатинова граматична лексика. Дані слова з'являються вже після розпаду давньослов'янського мови на російську, українську та білоруську мови. До власне російських слів відносяться такі, як бурчати, шпалери, голубці, досвід.
Сюди відносяться всі іменники, утворені за допомогою суфіксів щик, овщік, -тельство, -Ш (а). наприклад: вогнегасник, партійність, народність, картатий. Сюди ж відносяться і прислівники по-селянськи, по-осінньому, дієслова щулитися, врізатися, хвилюватися.
Знаючи дані особливості, можна без праці обчислити слова, утворені на даному етапі розвитку.
Цей період є останнім у формуванні основного пласта власне російських лексем.
запозичена лексика
З давніх часів російський народ розвивав не тількиторговельні та культурні зв'язки, а й політичні, військові. Все це призводило до мовних запозичень. Потрапляючи в російську, слово в лексичній системі мови змінювалося під його дією і ставало частиною його словника. Запозичені слова значно збагатили російську мову, привнесли в нього чимало нового.
Деякі слова запозичувалися повністю,деякі ж видозмінювалися - отримували споконвічно російські суфікси або приставки, що в результаті приводило до утворення нового, що має вже російське походження слово. Наприклад, слово «комп'ютер» увійшло в наш лексикон без змін, а ось слово «атомник» вважається вже споконвічно російським, так як було утворено від запозиченого слова «атом» по исконно русской словотворчої моделі.
Виділяють запозичення з слов'янських, а також тюркських, латинської, грецької, германо-романських мов, до яких відносяться англійська і німецька, італійська, іспанська, голландська.
старослов'янізми
Після прийняття Руссю християнства в кінці X століттяв російську мову прийшло чимало слів. Пов'язано це було з появою на Русі церковнослов'янських книг. Старослов'янську, або староболгарська, церковнослов'янська, мова використовувалася поруч слов'янських держав в якості літературного писемної мови, який застосовувався для перекладу грецьких церковних книг.
З нього в російську мову прийшли церковні терміни, слова, що позначають абстрактні поняття. До таких відносяться священик, хрест, влада, лихо, згода і багато інших. Спочатку дані слова використовувалися тільки в письмовій, книжкової мови, але з часом проникли і в усну.
Лексика церковнослов'янської мови з точки зору походження має такі відмінні ознаки:
- Так зване неполногласіе в корені слів. наприклад: врата або полон. При цьому полногласной будуть варіанти ворота і сповнений.
- поєднання жд в коренях слів. Яскравим прикладом є слово ходіння.
- Наявність в словах приголосного щ, Наприклад в слові освітлення.
- голосний е на початку слова і перед твердим приголосним: одиниця.
- склади ла-, ра- а початку слова. Наприклад: тура, рівний.
- наявність приставок віз, над-. наприклад: віддати, надмірний.
- суфікси -стві-, -ущ-, -ющ-, -ащ-, -ящ-: зведені, палаючий, що тане. Частини перших слів бого- добро, зло-, грехо-, душе-, благо-: богобоязливий, злонравие, благословення.
Дані слова і сьогодні використовуються в російськіймовою. При цьому мало хто підозрює про те, що насправді названі лексеми не споконвічно російські і мають іноземне коріння. Особливо часто їх можна зустріти в біблійних текстах, творах класиків російської літератури.
польські лексеми
Розглядаючи питання, яка буває лексика з точкизору походження, не можна не згадати про запозичення з польської мови, які почалися в XVII-XVIII століттях. З западнославянского мови в наш проникли такі слова, як скарб, малювати, кролик, барвінок, повидло. Варто відзначити, що вони поповнили запас не тільки російського, а й української мов, білоруського.
грецькі запозичення
Значний пласт запозиченої лексикискладає грецька. Проникати в нашу мову вона почала ще в період загальнослов'янської єдності. До найбільш старим лексичним «подарунків» відносяться такі слова, як палата, ліжко, котел.
У період з IX по XI століття були запозичені такі слова: анафема, ангел, математика, лампада, історія, філософія, зошит, баня, ліхтар. У більш пізній період запозичувалися слова, що відносяться до слів з області мистецтва і науки: комедія, анапест, логіка, аналогія і багато інших понять, які міцно закріпилися в термінологічному апараті більшості сучасних наук.
Варто відзначити, що завдяки впливу Греції іВізантії лексика і фразеологія російської мови істотно збагатилися. Втім, вплив даних країн на собі відчула не тільки така наука, як філологія, а й математика, фізика, хімія, мистецтво.
Латинська мова
У період з XVI по VXIII століття в російську мову входятьлатинські слова, що збагатили лексичний фонд в області науково-технічної, суспільно-політичної термінології. Входять вони переважно через український і польський мови. Особливо сильно цьому сприяв розвиток освіти і науки, а також історичні та культурні зв'язки цих країн.
З латинської мови до нас прийшли такі звичні вже поняття, як канікули, канцелярія, директор, аудиторія, школа, процес, публіка, революція та інші.
тюркська мова
З давніх-давен наші шляхи перетиналися з татарами, турками. З тюркської мови в російський проникають такі слова, як перли, бісер, караван, деньга, базар, кавун, халат, туман, шаровари, Назви мастей коней: чалий, гнідий, буланий.
Переважно запозичення відбувалося з татарської мови. Пов'язано з торговими, культурними або військовими зв'язками, які існували між нашими народами впродовж кількох століть.
скандинавські мови
Вельми мало запозичень зі скандинавських мов - шведського, норвезького. Проникли в ранній період через торгових зв'язків, які існували між нашими народами ще в дохристиянський період.
Найбільш яскраві слова, проникли в російську лексичну систему: імена Ігор і Олег, Назви продуктів - оселедець, пуд, гак, щогла, ябеда.
західноєвропейські мови
Походження лексики сучасної російськоїмови, її розвиток також тісно пов'язані і з рядом європейських мов. Після реформ Петра I, в XVII-XVIII століттях, в російську мову входять лексеми із західноєвропейських мов.
З німецького прийшов в нашу мову ряд слів для позначення військової, торговельної та побутової лексики, науки і мистецтва: вексель, штаб, єфрейтор, краватка, мольберт, курорт, ландшафт.
Голландський «поділився» з російським морехідними термінами: верф, гавань, лоцман, флот, матрос. Морські терміни також прийшли і з англійської мови: мічман, бриг.
Увійшли з англійської в нашу лексичну систему і такі слова, як бойкот, тунель, футбол, спорт, фініш, кекс, пудинг.
У XX столітті входять і слова з технічної та спортивної, фінансової, комерційної сфер, мистецтва. Нові слова, які поповнили в той час нашу лексичну систему: комп'ютер, файл, байт, овертайм, брокер, лізинг, ток-шоу, трилер, брифінг, імпічмент.
У XVIII-XIX століттях в російську мову також проникають слова з французької мови - браслет, гардероб, жилет, пальто, бульйон, котлета, туалет, батальйон, гарнізон, актор, п'єса, режисер.
З італійської та іспанської мов в російський прийшли музичні терміни, терміни зі сфери мистецтва: арія, тенор, лібрето, соната, карнавал, гондола, серенада, гітара.
Всі вони до сих пір активно функціонують в нашій лексичної системі, а про те, звідки і як вони прийшли, ми можемо дізнатися зі словників.
неологізми
На сучасному етапі лексична система російськогомови поповнюється новими словами. Вони входять в мову шляхом появи нових понять і явищ. При виникненні предмета або речі виникають і нові слова для їх позначення. Вони не відразу входять в активний словниковий запас.
Якийсь час слово вважається неологізмом, потім стає загальновживаним і міцно входить до складу мови. Раніше словами-неологізмами були піонер, комсомолець, космонавт, хрущовка та інше. Зараз вже ніхто не запідозрить у них неологізми.
Словники
Для того щоб перевірити, яка лексика з точкизору походження використовується в тому чи іншому випадку, можна звернутися до етимологічним словниками. У них детально описано походження слова, його початкова етимологія. Можна використовувати шкільний і короткий етимологічні словники під редакцією Н. Шанського, «Русский етимологічний словник» А. Е. Анікіна або «Етимологічний словник» П. А. Крилова та інші.
Дізнатися значення іноземних слів, що прийшли до нас з іноземних мов, можна, скориставшись чудовим «Словником іншомовних слів» за редакцією Ожегова.
Вивчення в школі
Лексика з точки зору походження тавживання зазвичай вивчається в шкільному курсі російської мови в розділі «Лексикологія і фразеологія». Найбільш пильну увагу даній темі приділяють в 5-6-му класах, а також 10-м. Школярі вчать походження слів і фразеологізмів, їх значення, вчаться розрізняти їх, працюють з різними словниками.
У деяких випадках вчителі можуть проводити цілі факультативи, позакласні заходи, присвячені вивченню походження слів.
Які матеріали можна використовувати при вивченнітеми «Лексика з точки зору походження»? Таблиця з класифікацією і прикладами, тексти на різних мовах, що містять запозичені російською мовою слова, словники.
Вивчення в університеті
Особливо докладно вивчається лексика з точкизору походження в університеті, на філологічному факультеті. Цій темі приділяється кілька занять в курсі «Лексикологія і фразеологія сучасної російської мови». На практичних заняттях студенти розбирають різні тексти, знаходячи в них споконвічно російські і запозичені слова, класифікують їх, працюють зі словниками. Визначають і стилістичні можливості запозичених, застарілих слів.
На лекційних та семінарських заняттях детальнорозглядається класифікація лексики за походженням, вживання та функціонування в сучасній російській мові. Такий підхід дозволяє зацікавити студентів, найбільш глибоко освоїти запропоновані знання з теми, що вивчається.
висновки
Будь-яке слово в лексичній системі мови маєсвою історію і своє походження. Одні слова здавна функціонують в нашій мові, ще з того періоду, коли функціонував єдиний, індоєвропейські мови, інші прийшли до нас в різні часові відрізки зі слов'янських або європейських мов, треті виникли під час розвитку сучасних інформаційних технологій.
Розуміння історії виникнення тих чи інших слів допоможе нам не тільки зрозуміти їх глибинний сенс, але і простежити розвиток культури нашої країни в той чи інший період.
