Немає в цьому світі загадки більш захоплюючою іскладної, ніж питання про те, від кого походить людина. Пристрасті біля цієї проблеми киплять вже не одне століття. Так як в житті наших предків центральну роль грала релігія, то довгий час єдиною версією було божественне походження людини. У ті роки вчені не наважувались на публічні протести проти цього твердження, так як за це легко можна було потрапити на вогнище.
Йшли роки, роль Церкви в повсякденному житті людейпоступово зменшувалася. Виникали все нові теорії, автори яких намагалися пояснити, звідки походить людина. Втім, більшість початкових теорій так чи інакше «оберталися» навколо божественного походження людини розумної. Вчені припускали, що він міг статися від деяких древніх предків, гігантів і навіть людей, які колись жили в міфічної Атлантиди.
Проблема полягала в тому, що жоден завторів не міг надати жодного доказу своєї версії походження людей. Словом, питання про те, від кого походить людина, залишався таємницею за сімома печатками протягом багатьох десятиліть.
Так було до тих пір, поки Чарльз Дарвін незробив своє знамените плавання на кораблі «Бігль». Під час всього своєї подорожі він збирав гербарії і колекції тварин і комах, яких зустрічав на своєму шляху. Врешті-решт він почав помічати дивні закономірності в зовнішньому вигляді і будову різних організмів. Саме тоді з'явилася знаменита робота, присвячена дзьобам в'юрків, що мешкають на Галапагоських островах. Дарвін зауважив спадкоємність, яка і допомогла пояснити йому, від кого походить людина.
Вчений зауважив, що зовнішній вигляд дзьоба птахівзмінювався в залежності від умов зовнішнього середовища і умов харчування. Дарвін припустив, що дзьоб міг змінитися в результаті довготривалого процесу, який він назвав еволюцією (поступова зміна). З самого початку у теорії було безліч супротивників, однак тільки еволюційна теорія могла чітко пояснити, від кого походить людина. Вчений стверджував, що нашими предками були ... мавпи! Втім, саме це революційна заява і було сприйнято вкрай вороже не лише прихильниками Церкви, а й вченими.
Однак з плином часу і розвиткомпалеонтології на світло стало з'являтися все більше доказів у вигляді скам'янілих останків. Вивчаючи їх, багато вчених стали перейматися ідеями дарвінізму. Тим більше що в теорію Дарвіна ідеально вписалися роботи Ламарка і інших натуралістів, які працювали над створенням класифікації тварин.
Вчені того часу дивувалися від«Ступінчастості» царств тваринного світу, так як вони не знали, куди помістити людину: за всіма ознаками він був схожий на вищих приматів, проте в ті роки його не могли віднести до «родичам» мавп. Поява ж дарвінівської теорії прекрасно пояснило всі ці неясності і позбавило біологів від необхідності винесення людини в окреме царство, як того вимагали креаціоністи.
Таким чином, питання про те, від чого ставсялюдина, більше не стояло. Теорію Дарвіна стали вводити в школах, і практично всі вчені погоджувалися з основними її положеннями. Звичайно, як і більшість припущень, ця знаменита теорія має свої недоліки. Однак варто ще раз підкреслити, що тільки вчення Дарвіна може пояснити походження того різноманіття видів, які існують на нашій планеті сьогодні.
