Логистическая система - это сложная структурована сукупність елементів, взаємопов'язаних в єдиному процесі і мають спільні цілі організації бізнесу. Мікрологістична система - це логістичне управління оборотними коштами підприємства (ОС) на мікрорівні, тобто на рівні підприємства.
У найзагальнішому вигляді таке управління включає наступні цикли:
- визначення структури ОС, їх оборотності і рентабельності, уточнення, що собою являє політика управління оборотними активами підприємства;
- наступним за логікою слід фінансовий цикл, на якому визначається його тривалість і проводиться розрахунок і аналіз структури ОС для фінансового циклу даного конкретного підприємства;
- управління запасами (УЗ) і собівартістю готової продукції (СДП);
- управління дебіторською заборгованістю - це дії по її контролю і аналізу, укладання контрактів, аналіз балансу, розрахунок інкасації.
В данной статье будет рассмотрена структура мікрологістичній системи управління, що складається з підсистем управління матеріальними і грошовими запасами підприємства. Механізм планування, на якому вибудовується управління оборотними коштами підприємства, матеріальними і грошовими запасами на основі принципів логістики дозволяє оптимізувати використання запасів і супутнє зміна запасу фінансових ресурсів у часі.
Основними параметрами управління запасами такихресурсів підприємства, як готової продукції і незавершеного виробництва при застосуванні стратегії з фіксованою виробничої партією є обсяг виробничих замовлень і точка виробничого замовлення. На вхід керованої мікрологістичній підсистеми від постачальників надходять матеріальні ресурси, які зберігаються на складі. Потім вони надходять у виробництво на першу виробничу стадію і перетворюються в незавершене виробництво з певною інтенсивністю. Незавершене виробництво надходить на другу виробничу стадію і перетворюється в незавершене виробництво з іншого, більш високою інтенсивністю і т.д. Після закінчення останньої виробничої стадії, на виході виходить готова продукція, яка надходить на склад підприємства. Звідси вона відвантажується споживачеві.
У даній моделі управління оборотними коштамипідприємства та регулювання рівня запасу продукції на складі здійснюється наступним чином. Від споживача надходить попит на партію готової продукції. Запас на складі контролюється тільки в період надходження попиту на неї. Потім поточний запас на складі за вирахуванням попиту на готову продукцію порівнюється з точкою виробничого замовлення. Якщо на складі є в наявності потрібний споживачеві кількість готової продукції, то відбувається негайна її відвантаження споживачеві в необхідному обсязі, при цьому час виконання замовлення виробником мінімально. У разі, якщо на складі немає в наявності необхідної кількості готової продукції, то негайна відвантаження її не відбувається, а попит споживача затримується. При цьому подається замовлення на виробництво готової продукції в необхідному обсязі. З моменту надходження попиту від споживача до моменту відвантаження поточний запас на складі перевіряється щодня.
Через певний час (час виготовленняпершої одиниці продукції) після відновлення виробничого процесу на склад надходить готова продукція з вказаною інтенсивністю, і запас її починає поповнюватися. З плином часу запас поповнюється до необхідного рівня і тоді відбувається відвантаження готової продукції через оптимальний час.
Аналогічним чином здійснюється управлінняоборотними засобами підприємства в сфері регулювання рівня запасу незавершеного виробництва на складі. Щодня тут контролюється запас незавершеного виробництва. Потім поточний запас на складі порівнюється з точкою виробничого замовлення. У разі якщо перший показник більше другого, то ніяких дій з регулювання рівня запасу незавершеного виробництва не робиться. Якщо замовлення не подавався, то подається замовлення на виробництво партії незавершеного виробництва в необхідному обсязі. Через деякий час після відновлення виробничого процесу на склад починає надходити незавершене виробництво із заданою інтенсивністю і запас незавершеного виробництва починає поповнюватися.
Такі методи управління оборотними коштамиможна застосувати і при регулюванні рівня запасу матеріальних ресурсів на складі. Ще раз описувати такий алгоритм немає необхідності, він аналогічний вже описаним вище.
Слід враховувати при здійсненні даної моделі управління, що в якості зовнішніх впливів на об'єкт управління тут виступають попит на партію і терміни реалізації замовлення.
